ВИЗНАЧЕННЯ ІНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВОГО МЕХАНІЗМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВОПОРЯДКУ І БЕЗПЕКИ В СУЧАСНОМУ ПРАВОРОЗУМІННІ

Анотація

Мета статті – проаналізувати понятійно-категоріального апарату щодо визначення інституційно-правового механізму забезпечення правопорядку і безпеки в галузі публічного управління та адміністрування. Методологія дослідження грубнується на вивчені та систематизації понятійно-категоріального апарату щодо інституційно-правового механізму забезпечення правопорядку і безпеки в галузі публічного управління та адміністрування на основі факторного аналізу та синтезу а також із використанням гносеологічних методів пізнання. Наукова новизна – за результатами проведеного аналізу можна визначити інституційно-правовий механізм забезпечення правопорядку і безпеки суспільства як інституційно-правова система, яка на основі взаємопов’язаних засобів і заходів, форм та методів суб’єкт-об’єктної взаємодії має об’єктивно необхідні умови для формування конституційного ладу, максимально повного забезпечення прав і свобод громадян, впорядкування суспільних відносин за допомогою законів та нормативно-правових актів у балансі інтересів та захисту від реальних або потенційних загроз особи, суспільства і держави. Висновки. Встановлено, що інституційно-правове забезпечення в системі публічного управління вчені розглядають, як здійснення на засадах інституційно-правових принципів, форм і методів суб’єктної взаємодії в публічному управлінні для досягнення цілей, необхідних суспільству і сформованих як волевиявлення громади для задоволення потреб громади як об’єкта управління. У широкому розумінні інституційно-правовий механізм в публічному управління та адмініструванні можна визначити як інституційно-правову систему, яка на основі взаємопов’язаних засобів і заходів, форм та методів суб’єкт-об’єктної взаємодії має об’єктивно необхідні умови для досягнення певної мети. З’ясовано, що у публічному управління правопорядок визначається як система суспільних відносин з правомірною діяльністю суб’єктів, а також як стан урегульованості соціальних зав’язків; публічний порядок розглядається вченими та практиками як урегульована правовими та іншими соціальними нормами система суспільних відносин, що забезпечує захист прав і свобод громадянина, їх життя і здоров’я, повагу до честі та людської гідності, дотримання норм суспільної моралі; поняття «безпека» у галузі державного управління в широкому розумінні – це відсутність будь-якої загрози для особи, суспільства і держави, пов’язана із методологічним забезпеченням управлінської діяльності у різних сферах та галузях щодо захисту від реальних або потенційних загроз.