РОЗВИТОК ЄВРОПИ В МЕЖАХ ПСИХОАНАЛІЗУ: МЕТОДОЛОГІЯ, СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32689/2617-2224-2019-18-3-412-426

Ключові слова:

Європа, розвиток, дезінтеграція, методологія, психологія глибин, трансгенерація, символ, архетипи, архетиповий простір, cинхроністичність, історична пульсація

Анотація

Актуалізація національно-регіональної специфіки багатора- зово ускладнює проблему сталого розвитку Європи. Тому метою статті є: дослідження на основі методології глибинної психології і генезису архетипу Європи, його архетипових коренів як інфраструктури і рушійної сили стану і перспективи розвитку ЄС. Аналіз архітектоніки ЄС, що сьогодні “розси- пається”, був побудований на виділенні “двох різних психічних станів”, які задають політичний і психоаналітичний дискурси. При цьому вірогідність політичного поля подій об’єктивується за допомогою психоаналітичного методу, прийоми і засоби якого (психоаналітичні, феноменологічні і гер- меневтичні) виконують схожі завдання, доповнюючи й уточнюючи знання, отримані раніше. Архетипний комплекс Європи як психічно оформлена до- мінанта культурної спадщини “епохи готів” визначив особливість історич- ного шляху Німеччини і архетипу Європи. Будучи базовим архетипом, він сприймається у вигляді згорнутого до символу процесу антропосоціогенезу. Аналіз подієвої структури архетипового простору як ірраціонального пото- ку оголив висновок про “працююче” синхроністично колективне несвідоме. Акумуляція останнім негативного досвіду привела до розуміння фрактала як засобу передачі одним поколінням іншому “духу і зла”. Тому синхронічність може становити небезпеку, що проглядається в деструктивних напрямах розвитку Європи. Обґрунтовано авторський підхід у розумінні контексту “тяжіння” зла, ймовірність трансформації його змісту і механізму переходу в інший стан. Концептуалізація архетипу Європи визначає завдання подаль- шого наукового дослідження перспектив її розвитку.

Посилання

Спикмэн Н. Дж. Политическая карта Евразии. Ч. 2. / пер. с англ. // Вест- ник Рос. гос. гуманитарного ун-та. — Серия “Политология. История. Междунар. отношения. Зарубежное регионоведение. Востоковедение”. — 2016. — № 1 (3). — С. 49–56.

Зеликова Ю. А. Стареющая Европа: демография, политика, социология. Европейские исследования. — М. : Нора, 2014. — 217 с.

Bosoni A. Who Will Exit the EU Next? / Copyright ©2019 Stratfor Enterprises, LLC. Oct 4, 2016.2 p.

Крастев И. Парадокс европейской демократии // Pro et Contra. — 2012. — Т. 16. — № 1–2. — С. 7. — Режим доступа : http://carnegie.ru/proEtContra/?fa=48150 (09.03.2019) 5. Шпенглер О. Закат западного мира; очерки морфологии мировой исто- рии. — М. : Эксмо, 2010. — 800 с.

Налимов В. В. Спонтанность созна- ния: Вероятностная теория смыслов и смысловая архитектоника лично- сти. — М. : Прометей,1989. — 288 с.

Юнг К. Г. Синхроничность / К. Г. Юнг. — М. : Рефл-бук, К. : Вакс- лер, 1997. — 320 с.

Архетип и символ / К. Г. Юнг. — М. : Ренессанс, 1991. — 300 с.

Szondi L. Káin a törvényszegő, Mózes a törvényalkotó / (Cain the law-breaker, Moses the lawmaker). — Budapest : Gondola Kiadó, 1969. — 175 p.

Социологический энциклопедиче- ский словарь. На русском, английском, немецком, французском и чеш- ском языках / Ред.-коорд. ак. РАН Г. В. Осипов. — М. : Издат. группа ИНФРА-М-НОРМА, 1998. — 488 с.

Мандельброт Б. Фракталы и искус- ство во имя науки // Фракталы как искусство. Сборник статей / пер. с англ., фр. Е. В. Николаевой. — СПб. : Страта, 2015. — С. 36–47. 12. Одайник В. Психология политики: Политические и социальные идеи Карла Густава Юнга / под ред. В. Зеленского. — СПб. : Ювента, 1996. — 382 с.

Юнг К. Г. Очерки о современных событиях психологии нацизма / В. Одайник. Психология полити- ки. — СПб. : Ювента, 1996. — 283 с.

Юнг К. Г. Вотан. / В. Одайник. Пси- хология политики : Политические и социальные идеи Карла Густава Юнга / под ред. В. Зеленского. — СПб. : Ювента, 1996. — С. 275–290.

Шутценбергер А. Синдром предков. Трансгенерационные связи, семей- ные тайны, синдром годовщины, передача травм и практическое использование геносоциограммы. — М. : Изд-во Ин-та психотерапии, 2001. — 240 с.

Bereczkei T. Szondi és a modern biológia // In Gyöngyösiné K. E. (Szerk.). Szondi Lipót. — Budapest : Új Mandátum Könyvkiadó, 1999. — P. 158–165.

Франц М.-Л. Фон. Процесс индиви- дуации / К. Г. Юнг. Структура пси- хики и процесс индивидуации. — М.: Наука, 1996. — 269 с.

Юнг К. Г. Структура психики и про- цесс индивидуации. — М. : Наука, 1996. — 269 с.

Лебедко В., Орехова Д. Эволюция мифа и архетипа [Электронный ресурс]. — Режим доступа : http://www.kafedramtai.ru/almanac/341-daria-smith-anna-ilyina-qexperiencea -new-manifestation-of-the-archetypal-discourse-the-myth-ofthe-neurotic-practical-applicationin-the-space-of-the-magic-theatre-q.html (02.03.2019).

Юнг К. Г. Сознание и бессознатель- ное: сб. / пер. с англ. — СПб. : Уни- верситетская книга, 1997. — 544 с.

Маффесоли М. Околдованность мира, или Божественное социаль- ное / пер. с фр. И. И. Звонаревой // Социо-Логос. — М. : Прогресс, 1991. — С. 133–137.

Юнг К. Г. Собрание сочинений. Пси- хология бессознательного / пер. с нем. — М. : Канон, 1994. — 320 с.

Maffesoli M. The Time of the Tribes. The Decline of Individualism in the Mass Society / М. Maffesoli. — London : SAGE Publications ; Thousand Oaks, New Delhi, 1996. — 176 р.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-05-29

Як цитувати

Собольніков, В. (2019). РОЗВИТОК ЄВРОПИ В МЕЖАХ ПСИХОАНАЛІЗУ: МЕТОДОЛОГІЯ, СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ. Публічне урядування, (3 (18), 412-426. https://doi.org/10.32689/2617-2224-2019-18-3-412-426