ПРОКСІ-НАЦІЇ ЯК ЧИННИК ТРАНСФОРМАЦІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В УМОВАХ МІЖНАРОДНИХ КОНФЛІКТІВ
DOI:
https://doi.org/10.32689/2617-2224-2025-1(42)-7Ключові слова:
проксі-нації, артифіційні держави, міжнародний конфлікт, державне управління, трансформація інститутів, глобальна безпека, гібридна війнаАнотація
У статті здійснено комплексний аналіз феномену проксі-націй як інструменту впливу у сфері міжнародної політики та чинника трансформації державного управління в умовах збройних конфліктів і глобальних загроз. Розкрито сутність поняття «проксі-нація» як артифіційного утворення з ознаками квазідержавності, що формується або підтримується зовнішніми акторами з метою реалізації політичних, економічних чи воєнних цілей. Досліджено типологію проксі-націй, класифікованих за характером підтримки, функціональним призначенням та ступенем інституційної автономії. Проаналізовано вплив таких утворень на системи публічного управління країн, у яких вони діють, зокрема в контексті порушення територіальної цілісності, фрагментації державної влади, делегітимації інститутів і посилення політичної нестабільності. Особливу увагу приділено трансформаційним процесам у сфері державного управління, які відбуваються під впливом діяльності проксі-націй. На основі порівняльного аналізу конфліктів у Косово, Сирії, Палестині, Курдистані, Нагірному Карабаху, Лівії та Україні висвітлено механізми, через які проксі-нації змінюють баланс політичної влади, структуру владних відносин і соціальну мобілізацію. Теоретичне підґрунтя дослідження базується на засадах реалізму, конструктивізму, глобалізаційних теорій та критичної геополітики, що дозволяє комплексно осмислити феномен проксі-націй у сучасній системі міжнародної безпеки. У заключній частині статті окреслено стратегічні виклики для державної політики та міжнародного врядування в умовах зростання ролі проксі-націй. Сформульовано низку рекомендацій щодо вдосконалення механізмів інституційного реагування на діяльність таких утворень у системі публічного управління, а також визначено напрями подальших досліджень у цій сфері.
Посилання
Belloni R. State Building and International Intervention in Bosnia. London: Routledge, 2007. 256 с. С. 188–190.
Broers L. Armenia and Azerbaijan: Anatomy of a Rivalry. Edinburgh: Edinburgh University Press, 2019. 296 с. С. 203–206.
Buzan B., Wæver O., de Wilde J. Security: A New Framework for Analysis. Boulder: Lynne Rienner Publishers, 1998. 239 с. С. 34–35; 42–44; 51–53.
Caplan R. International Governance of War-Torn Territories: Rule and Reconstruction. Oxford: Oxford University Press, 2005. 304 с. С. 18–21.
Freedom House. Freedom in the World 2022 – Ukraine (Occupied Territories). 2022. URL: https://freedomhouse.org
Gunter M. The Kurds: A Contemporary Overview. London: Routledge, 2000. 256 p.
Hoffman B. Inside Terrorism. New York: Columbia University Press, 2006. 456 p.
Human Rights Watch. World Report 2021: Events of 2020. URL: https://www.hrw.org/world-report/2021
International Crisis Group. Proxy War Dynamics in the Middle East. 2021. URL: https://www.crisisgroup.org
Mansour R. Networks of Power: The Popular Mobilization Forces and the State in Iraq. London: Chatham House, 2020. 24 p. URL: https://chathamhouse.org/2020/02/networks-power 11. Menkhaus K. Governance without Government in Somalia: Spoilers, State Building, and the Politics of Coping. International Security. 2007. Vol. 31, No. 3. С. 74–106. С. 77–79.
Міністерство цифрової трансформації України. Річний звіт 2022: Цифрова держава під час війни. Київ: Мінцифра, 2023. URL: https://thedigital.gov.ua
Natali D. The Kurdish Quasi-State: Development and Dependency in Post-Gulf War Iraq. Syracuse: Syracuse University Press, 2010. 256 с. С. 73–75.
Norton A. R. Hezbollah: A Short History. Princeton: Princeton University Press, 2007.187 с. С. 79–84.
PAX for Peace. Fragmentation and Control: Militias and Governance in Eastern Ukraine. 2021. URL: https://www.paxforpeace.nl
Pierret T. Religion and State in Syria: The Sunni Ulama from Coup to Revolution. Cambridge: Cambridge University Press, 2013. 268 с. С. 122–125.
Tsentr doslidzhen armii, konversii ta rozzbroiennia. Proksi-struktury v systemi hibrydnoyi ahresii: analitychnyi ohliad. Kyiv: TsDAKR, 2021. URL: https://cacds.org.ua/?p=10922
UNHCR. Global Trends: Forced Displacement in 2021. URL: https://www.unhcr.org/globaltrends-2021
Wehrey F. The Burning Shores: Inside the Battle for the New Libya. New York: Farrar, Straus and Giroux, 2018. 320 с. С. 147–150.
Wolff S. Ethnic Conflict: A Global Perspective. Oxford: Oxford University Press, 2006. 352 с. С. 99–102.