РОЗВИТОК СИНЕРГІЇ УСПІШНОСТІ КАР’ЄРИ ФАХІВЦЯ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ СФЕРИ

Анотація

Проаналізовано стан та проблеми розвитку синергії успішно- сті кар’єри фахівця соціокультурної сфери. Розкрито основні аспекти фор- мування успішності кар’єри, акцентовано увагу на визначенні “успішність кар’єри фахівця” як процесу розроблення, реалізації та прийняття рішень на засадах людиноцентризму, мотивації, саморозвитку і самореалізації, системи професійних знань, умінь і навичок, що забезпечує професійний розвиток, досягнення цілей і задоволення професійною діяльністю.

Схарактеризовано синергію успішності кар’єри фахівця як цілеспрямо- ваної діяльності фахівця соціокультурної сфери щодо досягнення мети та цілей професійної діяльності. Аргументовано та виокремлено передумови успішності кар’єри фахівця соціокультурної сфери. Зокрема, наявність спе- ціальних особливостей пізнавальної та інтелектуальної сфер, що забезпечує відображення діяльності; розвинутий інтелект; високі здібності до ціле- покладання; широкий кругозір; моральність; особистісна зрілість, що підтри- мує прагнення до постійного саморозвитку, самовдосконалення; здібності до саморегуляції, самоконтролю та самореалізації.

Проаналізовано чинники, фактори, показники, критерії, складові, функції успішності кар’єри фахівців соціокультурної сфери. Обґрунтовано актуальність управління успішністю кар’єри фахівця соціокультурного се- редовища через реалізацію відповідних циклів: професійне визначення → професійна освіта → відбір на посаду → професійна адаптація → плануван- ня кар’єрного зростання → професійне становлення → професійний розви- ток → оцінювання результатів професійної діяльності. Доведено, що успіш- ність кар’єри фахівців соціокультурної сфери формується відповідно до за- гальних законів розвитку, які містять творчі та інноваційні засади професій- ного й особистісного зростання.

Визначено, відповідні підсистеми успішності кар’єри фахівця соціокуль- турної діяльності, а саме: кадрова, організаційна, особистісна та культур- но-етична підсистеми. Доведено, що завдяки виконанню функцій залучених підсистем та пов’язаних із ними кар’єрних орієнтацій фахівця соціокультур- ного середовища з огляду на їхню взаємодію та взаємовідносини, що набува- ють характеру взаємосприйняття діяльності цих елементів, можна отримати запрограмований результат — успішність кар’єри.

Обґрунтовано, що для досягнення успішності кар’єри фахівець соціокуль- турної сфери повинен володіти відповідним комплексом компетентностей, до яких належать такі: визначення напряму діяльності і бачення; ефективна ко- мунікація; порядність і справедливість; делегування повноважень; стратегічне мислення; прийняття управлінських рішень; аналітичне мислення; навички роботи з інформацією; інноваційність; лідерство; професійний досвід; удоско- налення діяльності; управління змінами; вимогливість; володіння знаннями і навичками самоменеджменту; вміння максимально використовувати власні можливості; керувати стресами; впевненість у собі, прийняття рішень; вмін- ня працювати в команді; креативність (уміння творчо підходити до рішення управлінських завдань, схильність до імпровізації); відповідальність; самов- досконалення; організаторські здібності; довіра; управління конфліктами; ра- ціональне управління ресурсами; критичність; орієнтація на результат.

Зроблено висновок про те, що синергію успішності кар’єри фахівців со- ціокультурної сфери, можна подати у вигляді такого структурного процесу: успішний фахівець → самовдосконалення й самореалізація фахівця → твор- чі та інноваційні засади професійного розвитку фахівця → людиноцентрист- ський вимір соціокультурної сфери → досягнення визначених цілей і мети фахівцем → ступінь реалізації цілей і мети → синергія успішності і кар’єри фахівця соціокультурного середовища.