СТАДІЇ ЗДІЙСНЕННЯ КРИМІНОЛОГІЧНОГО МОНІТОРИНГУ НЕУРЯДОВИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ

Анотація

У статті розглядається питання кількості та змісту стадій здійснення кримінологічного моніторингу неурядовими організаціями. Зазначається, що кримінологічний моніторинг являє собою дієвий інструмент, що допомагає впливати на динаміку поширення кримінальних правопорушень. Одним із завдань сучасної кримінологічної науки є пошук дієвих заходів, здатних зупинити надмірну криміналізацію суспільства, що спостерігається останнім часом. Ученими-кримінологами постійно звертається увага на пріоритетність саме недопущення вчинення злочинів шляхом їх запобігання. Дослідження системи суб’єктів запобігання злочинності не може бути повним без визначення ролі громадських інституцій у такій діяльності. Необхідність участі громадськості у запобіганні злочинності вже стало своєрідною аксіомою. Тому переоцінити цю участь дійсно важко. До того ж індикатором ефективності запобігання злочинності є, з одного боку, уповільнення темпів зростання кількості злочинів, стабілізація чи зниження рівня злочинності, а з другого – відчутне підвищення соціально-профілактичної активності населення. Світовий досвід у сфері протидії злочинності доводить, що ця діяльність не може здійснюватися без участі громадськості. Україна в цьому питанні не є винятком, тому на законодавчому рівні закріпила можливість залучення громадськості до запобігання окремим злочинним проявам. Запропоновано розглядати під кримінологічним моніторингом науково обґрунтовану систему безперервних спостережень, вимірювань, досліджень та контролю, змістом якої є здійснювані планомірні дії із збирання, аналізу, узагальнення, порівняння з очікуваними результатами або початковими припущеннями, оцінки кримінологічно значущих явищ, процесів і станів об’єктів в різні періоди часу, спрямовані на підвищення ефективності протидії злочинності. Наголошено на доцільності диференціації кримінологічного моніторингу, що здійснюється неурядовими організаціями, на чотири взаємопов’язаних стадії: підготовча (визначення цілей та завдань, підбір кваліфікованих фахівців, визначення строків проведення тощо); стадія збирання кримінологічної інформації; аналіз та узагальнення отриманої інформації, оціночна стадія.