ПРАВОВИЙ СТАТУС ПРИСЯЖНИХ: СУТНІСТЬ ТА ОСОБЛИВОСТІ

Анотація

Статтю присвячено дослідженню правового статусу присяжних. Констатовано, що правовий статус – це комплексна, інтеграційна категорія, що відображає відносини людини і суспільства, громадянина та держави, індивіда й колективу, інші соціальні зв’язки. Фіксуючи взаємозв’язки в державі, правовий статус відображає демократичність суспільства та реальний стан відносин, що в ньому панують. З’ясовано, що загалом в юридичній науці вирізняють три види правового статусу особи: 1) загальний – поширюється на всіх людей і громадян; 2) спеціальний – характеризує особливості становища окремих категорій людей і громадян; 3) індивідуальний – притаманний окремому індивіду. Серед основних ознак правового статусу виокремлено такі: 1) має універсальний характер, оскільки містить статуси різних суб’єктів правовідно- син – держави, суспільства, особи тощо; 2) відображає становище особи у суспільстві; 3) ядром право- вого статусу є права та обов’язки, що реалізуються завдяки зв’язкам між їх носіями – правовідносинам;4) регламентований нормами права. Зроблено висновок про те, що правовий статус присяжного стано- вить собою систему прав і обов’язків, що дозволяє йому здійснювати функцію правосуддя. Встановлено, що правовий статус присяжних належить до різновиду спеціальних правових статусів, для якого характерна наявність спеціальних прав і обов’язків. Звернено увагу на недостатню законодавчу регламентованість правового статусу присяжних в нашій державі. Визначено потребу в його подальшому науковому обґрун- туванні та законодавчому закріпленні у самостійному нормативно-правому акті з метою забезпечення ефективного правосуддя.