КОНЦЕПЦІЯ «СЕПАРАЦІЇ – ІНДИВІДУАЦІЇ» МАРГАРЕТ МАЛЕР І ЇЇ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ПСИХОАНАЛІТИЧНОЇ ПЕДАГОГІКИ
DOI:
https://doi.org/10.32689/maup.ped.2023.4.1Ключові слова:
розвиток дитини, об’єктні відносини, сепарація, індивідуація, ідентичність, «Его»/«Я»Анотація
У статті експліковано психоаналітичну концепцію раннього розвитку дитини Маргарет Малер, яка має фундаментальне значення для педагогіки загалом та для психоаналітичної педагогіки зокрема в контексті теорії нормального та аномального розвиту дітей. М. Малер вивчала емоційні зв’язки між немовлям і матір’ю та розглядала відносини в діаді «мати – дитина» як динамічну єдність протилежних тенденцій – потребу дитини в прив’язаності до матері, з одного боку, та прагнення дитини до власної автономії через установлення чітких меж свого «Его»/«Я» в цих відносинах, – з іншого. Якість існуючих відносин між матір’ю та дитиною визначає успішність інтеграції цих суперечливих тенденцій і формує здатність дитини до самостійності, автономії. Стабільні об’єктні відносини матері й дитини розглядаються як ресурсна підтримка для дитини та надійна база для її подальшого розвитку. Цей інтерактивний процес, що сприяє подоланню внутрішнього конфлікту різноспрямованих тенденцій розвитку, отримав назву процесу «сепарації – індивідуації». Докладно проаналізовано етапи, фази та субфази цього процесу, а саме: перший етап: фаза «нормального аутизму» та фаза «нормального симбіозу»; другий етап: субфаза диференціації, або «вилуплювання», субфаза практики, або «всемогутності», субфаза зближення, або «возз’єднання», субфаза формування постійності (константності) об’єкта. Показано, що діти, які мають позитивний досвід ранніх об’єктних відносин, хочуть і можуть установлювати й підтримувати відносини з близькими людьми, однолітками, дорослими, демонструючи свою соціально-психологічну адаптацію. Негативний досвід відносин у діаді «мати – дитина» призводить до серйозних порушень об’єктних відносин у дорослому віці та збільшує ризик особистісної психопатології.
Посилання
Bahn G. Margaret Mahler and the modern implication of separation-individuation theory. Psychoanalysis. 2021. № 32. P. 1–10.
Bergman A. Merging and emerging: separation-individuation theory and treatment of children with disorders of the sense of self. Journal of Infant and Adolescent Psychotherapy. 2000. № 1. P. 61–75.
Gergely G. Reapproaching Mahler: new perspectives on normal autism, cymbiosis, splitting and libidinal object constancy from cognitive developmental theory. Journal of the American Psychoanalytic Association. 2000. № 48. P. 1197–1228.
Loewald H. The selected papers of Margaret S. Mahler. Journal of the American Psychoanalytic Association. 1984. № 32. P. 165–175.
Mahler M. Remarks on psychoanalysis with psychotic children. Quarterly Journal of Child Behavior. 1949. № 1. P. 18–21.
Mahler M. Autism and symbiosis, two extreme disturbances of identity. International Journal of Psychoanalysis. 1958. № 39. P. 77–82.
Mahler M. On two crucial phases of integration of the sense of identity: separation identity: separationindividuation and bisexual identity. Journal of American Psychoanalytic Association. 1958. № 60. P. 141–142.
Mahler M. Perceptual dedifferentiation and psychotic object-relationship. International Journal of Psychoanalysis. 1960. № 41. P. 548–553.
Mahler M. Thoughts about development and individuation. Psychoanalytic Study of the Child. 1963. № 18. P. 307–324.
Mahler M. On human symbiosis and the vicissitudes of individuation. Journal of the American Psychoanalytic Association. 1967. № 15. P. 740–763.
Mahler M. On the first three subphases of the separation-individuation process. International Journal of Psychoanalysis. 1972. № 53. P. 333–338.
Mahler M. Symbiosis and individuation – The psychological birth of the human infant. Psychoanalytic Study of the Child. 1974. № 29. P. 89–106.
Mahler M., Furer M. Certain aspects of the separation-individuation phase. The Psychoanalytic Quarterly. 1963. № 32. P. 1–14.
Mahler M., Gosliner B. J. On symbiotic child psychosis: genetic, dynamic and restitutive aspects. Psychoanalytic Study of the Child. 1955. № 10. P. 195–212.
Mahler M., La Perriere K. Mother-child interaction during separation-individuation. The Psychoanalytic Quarterly, 1965. № 34. P. 483–498.
Mahler M. McDevitt J. B. Thoughts on the emergence of the sense of self, with particular emphasis on the body self. Journal of the American Psychoanalytic Association. 1982. № 30. P. 827–848.
Mahler M., Pine F., Bergman A. The psychological birth of the infant. New York: Basic Books, 1975. 320 p.
Pine F. Mahler’s concept of the separation-individuation: revisited, reevaluated, refined. Journal of the American Psychoanalytic Association. 2004. № 52. P. 511–533.
Pine F., Furer M. Studies of the separation-individuation phase – a methodological overview. The Psychoanalytic Study of the Child. 1963. № 18. P. 325–342.
Sandler A. M. The psychological birth of the human infant: Symbiosis and Individuation: By Margaret S. Mahler, Fred Pine, and Anni Bergman. The International Journal of Psychoanalysis. 1976. № 57. P. 360–362.
Vertel A. Characteristics of the relationship in the «mother-child» dyad and the «mother image» dynamics in the psychoanalytic pedagogy of Donald Winnicott. Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Серія «Психолого-педагогічні науки». 2023. № 3. P. 8–14.
Wolfs B. The Psychoanalytic Milieu of Margaret Mahler: Historical and Contemporary Perspectives on the Separation-Individuation Process. Western Undergraduate Psychology Journal (WUPJ). 2022. Volume 10. P. 1–11.