ЗМІНИ ПОКАЗНИКІВ ЗАГАЛЬНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ВАЖКОАТЛЕТОК ПІД ВПЛИВОМ ТРЕНУВАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ЗА ПРОГРАМОЮ ДЮСШ НА РІЗНИХ ЕТАПАХ БАГАТОРІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ

Анотація

Мета дослідження полягала у визначенні змін показників загальної фізичної підготовленості важкоатлеток віком 12-20 років під впливом систематичних занять важкою атлетикою за класичною програмою, що реалізується в умовах дитячо-юнацьких спортивних шкіл (ДЮСШ). У дослідженні взяли участь 64 спортсменки першої групи вагових категорій (до 53 кг), які протягом чотирьох етапів багаторічної підготовки (від початкового етапу до етапу підготовки до вищих досягнень) проходили навчально-тренувальний процес у комплексних ДЮСШ м. Харкова та м. Ромни. Для оцінки рівня загальної фізичної підготовленості використовували тести: біг на 30 м, човниковий біг 4×9 м, стрибок у довжину з місця, станову динамометрію та нахил тулуба вперед з положення сидячи. Педагогічне тестування проводилось на завершенні кожного етапу підготовки, результати оброблялись методами математичної статистики з використанням критерію Стьюдента. Результати дослідження показали виражену позитивну динаміку розвитку основних рухових якостей. Показники швидкості у бігу на 30 м зменшилися від 5,80 ± 0,05 с на початковому етапі до 4,48 ± 0,03 с на етапі підготовки до вищих досягнень (t1,4=7,44; p<0,05). Аналогічно, у човниковому бігу 4×9 м час виконання вправи покращився з 13,41 ± 0,31 с до 12,03 ± 0,21 с (t1,4=3,90; p<0,001). Вибухова сила, оцінена за стрибком у довжину з місця, зросла з 163,2 ± 2,75 см до 190,4 ± 3,47 см (t1,4=6,14; p<0,001). Найбільш відчутні зміни відзначено у розвитку максимальної сили за показниками станової динамометрії – від 34,6 ± 5,91 кг до 93,5 ± 3,66 кг (t1,4=8,47; p<0,001). Показники гнучкості за тестом нахилу тулуба вперед з положення сидячи підвищилися з 13,5 ± 0,70 см до 19,8 ± 0,75 см (t1,4=6,14; p<0,001). Отримані результати підтверджують ефективність класичної програми тренувань ДЮСШ, яка передбачає поступове збільшення обсягів та інтенсивності навантажень, поєднання розвитку сили, швидкості, координації та гнучкості. Динаміка змін відповідає віковим нормам фізіологічного розвитку та не виходить за межі допустимої варіативності, що свідчить про безпечність програми для юних спортсменок. Встановлені закономірності узгоджуються з результатами сучасних українських та міжнародних досліджень і створюють підґрунтя для подальшої індивідуалізації тренувального процесу з урахуванням віку та морфологічних особливостей спортсменок. Перспективи подальших робіт полягають у вивченні взаємозв’язку між загальною фізичною підготовленістю та ефективністю змагальної техніки.