ПСИХОЛІНГВІСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МОВНОЇ СИТУАЦІЇ В ЗАКЛАДАХ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ МІСТА КИЄВА НА ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ

Анотація

Стаття заснована на дослідженні когнітивних процесів у мозку дитини як індивіда та розкриває неоднозначність мовної ситуації у закладах дошкільної освіти м. Києва. Актуальність проблеми з точки зору психолінгвістичного аналізу та нейропсихологічної діагностики до сьогоднішнього часу залишалася невисвітленою. Важливість даного питання полягає у невизначеності рівня володіння дітьми державною мовою та її розвитку у столиці вцілому. У фокусі умови активної взаємодії дитини, яка опановує мовні коди у комунікації із соціальним оточенням, зокрема, це – батьки, сімʼя, родина, педагоги, вихователі, інформаційний контент, однолітки або інші оточуючі діти. Мовна поведінка оточення дитини у виховному процесі допомагає зрозуміти прогалини у володінні українською мовою та забезпечити дітям системний підхід до оволодіння державною мовою, що дозволить ефективно опанувати у подальшому шкільну програму. На підставі отриманих результатів проаналізовано подальші освітні втрати у дітей в початковій школі. При цьому, досить високою залишається комунікативна потужність контактної російської мови, в тому числі й серед дітей різних вікових груп населення, функціонування мови і мовлення не тільки у неформальному (родина, оточення), а також й у формальному спілкуванні, як то дошкільні заклади, дитячі садки, центри нагляду за дітьми, тощо.