ФАКТЧЕКІНГ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПРОТИДІЇ ДЕЗІНФОРМАЦІЇ В УМОВАХ ГІБРИДНИХ КОНФЛІКТІВ

Анотація

У статті проаналізовано метод фактчекінгу як інструменту протидії дезінформації в умовах гібридних конфліктів. Розглянуто історичне походження фактчекінгу як жанру журналістики, його розвиток та значення в сучасних медійних реаліях. Зокрема, визначено основні функції та місію фактчекінгових ініціатив на міжнародному рівні та їхній вплив на протидію дезінформації. Охарактеризовано структуру і стиль фактчеку як специфічного жанру журналістики, визначено, що цей метод має об’єкт дослідження, доказову базу, посилання на компетентні джерела, коментарі експертів, і логічний висновок, підкріплений ретельним аналізом. Визначено, що фактчекери використовують структурований протокол для перевірки інформації, що охоплює визначення тверджень, які потребують перевірки, швидке та якісне здійснення перевірки, проведення аналізу з допомогою джерел визнаної авторитетності, та встановлення фінального вердикту, що може бути класифікований як брехня, правда або напівправда. Кожен крок супроводжується експертною перевіркою та перехресним фактчекінгом, що допомагає забезпечити точність і надійність публікованих даних. З’ясовано, що в контексті гібридних воєн, фактчекінг виступає не тільки як інструмент перевірки фактів, але й як стратегічний елемент захисту національної безпеки. Доведено ефективність фактчекінгу через приклади успішних проектів, таких як «PolitiFact», «Climate Feedback» та український «StopFake» які забезпечують підвищення інформаційної прозорості та правдивості. Сформовані висновки підкреслюють, що стабільність і безпека суспільства залежать від доступу до правдивої інформації, а фактчекінг є ключовим інструментом для її забезпечення. У процесі дослідження виявлено, що збільшення кількості фактчекінгових ініціатив може служити потужним засобом у протидії інформаційній агресії та маніпуляціям, які є частою практикою в умовах гібридних конфліктів. На основі аналізу сучасних викликів та динаміки розвитку фактчекінгових платформ, запропоновано шляхи підвищення ефективності верифікаційних механізмів, зокрема через використання новітніх технологій та міжнародну співпрацю.