КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ МОВНОЇ ОСОБИСТОСТІ МАЙБУТНІХ ФІЛОЛОГІВ-ПЕРЕКЛАДАЧІВ

Анотація

У статті розглядаються концептуальні засади формування мовної особистості майбутніх філологів-перекладачів як необхідний елемент підготовки фахівців до міжкультурної комунікації. Актуальність дослідження зумовлена зростаючою потребою у висококваліфікованих фахівцях, здатних ефективно здійснювати міжкультурну комунікацію в умовах культурного розмаїття. У сучасному суспільстві, де обмін інформацією та взаємодія між представниками різних мовних і культурних груп стають все більш інтенсивними, професійна підготовка філологів-перекладачів відіграє важливу роль. Розвиток мовної особистості, яка здатна гнучко адаптуватися до особливостей іншої культури, зберігаючи при цьому об’єктивність і толерантність, є ключовим завданням освітньої системи. Ці завдання стають особливо актуальними в умовах інтеграційних процесів, що вимагають високого рівня міжмовної компетенції. Мета статті полягає у визначенні концептуальних засад формування мовної особистості майбутніх філологів-перекладачів, дослідженні основних теоретичних підходів, що сприяють розвитку комплексної професійної компетентності перекладача та забезпечують ефективне навчання міжкультурної комунікації. Основна увага зосереджена на теоретичних підходах до розгляду цієї проблематики. Автори визначають ключові принципи підготовки перекладачів, зокрема комунікативний, міжкультурний, когнітивний, психолінгвістичний та дискурсивний підходи. Встановлено, що кожен із підходів сприяє розвитку комплексної мовної особистості, здатної адекватно передавати смисли, культурні контексти та емоційні відтінки іншомовного висловлювання. В результаті комплексного застосування цих підходів майбутні філологи-перекладачі набувають високого рівня професійної компетентності, що дозволяє їм успішно виконувати завдання міжкультурного посередництва.