PROBLEMATICS OF DEFINING THE TERM “NEOLOGISM” IN THE MODERN GERMAN LANGUAGE
DOI:
https://doi.org/10.32689/maup.philol.2023.5.6Keywords:
neologism, problematic, contradiction of novelty, identification criteriaAbstract
Neologisms are a certain phenomenon in the German language, which has been actively developed since the 20th century. Thanks to the study of neologisms, an analysis of updating the lexical composition of the German language is carried out. The study of neologisms formed during crisis situations in society is now gaining special interest. But not all lexical entries can be attributed to the category of neologisms. Currently, there are many points of view regarding the definition of the essence of the category "neologism", but there is no single unified definition of this category. Therefore, the relevance of the chosen topic is determined by a new angle of analysis of the problems of defining the category "neologism" in the context of crisis situations in society. The aim of the article is to analyze the results of research by foreign and domestic linguists regarding the definition of the category "neologism", to summarize the problems of identifying neologisms in the German language and to formulate one's own vision regarding the essence of this category. Realization of the set purpose provides the decision of a number of problems, such as: 1) analysis of definitions of the term "neologism" and selection of problems of contradiction of the concept "neologism" in modern linguistics; 2) formulating one's own opinion regarding the definition of neologisms in the modern German language. Scientific novelty. The article presents the author's approach to the definition of neologisms of the modern German language. In conclusion, we note that the analyzed material made it possible to generalize the problems of defining the category "neologism" in the German language and to explain in detail and substantiate the author's approach to the definition of neologisms in the modern German language. The study of neologisms of the German language today is promising, since the number of neologisms has increased rapidly since the period of the COVID 19 pandemic and until today. The analysis of word-forming models of neologisms is of particular interest in further research.
References
Борис Д. П. Проблема неоднозначності поняття «неологізм» крізь призму лінгвофілософської теорії. Науковий вісник ДДПУ імені І. Франка. Серія «Філологічні науки». Мовознавство. 2015. № 3. С. 54–61.
Дзюбіна О. Проблематика визначення терміна «неологізм» (на матеріалі англійської мови). Філологічний дискурс. 2017. Вип. 6. С. 221–228.
Слаба О. В. Лінгвопрагматичний аспект функціонування термінів-неологізмів у галузевій лексиці з економіки сучасної німецької мови. Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи. 2014. С. 150–156.
Стежко Ю. Г. Новоутворення в німецькій лексиці: природа, функціонування та особливості перекладу. Наукові записки. 2012. Вип. 12. Ч. І. С. 115–125.
Устінова В. О. Лінгвістичні фактори появи неологізмів у сучасній німецькій мові. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Філологія». 2015. № 15. Т. 2. С. 154–156.
Breslow P., Doubek J. Pandemic Inspires More Than 1, 200 New German Words. 2021. URL: https://www.npr.org/2021/03/06/974179580/pandemic-inspires-more-than-1-200-new-german-words (дата звернення 29.12.2023).
Bussmann H. Routledge Dictionary of Language and Linguistics / translated by G.P. Trauth & K. Kazzazzi. – London & New York: Routledge, 1996. 530 p.
Çöltü İ. Neologismen und/ oder Okkasionalismen in ausgewählten Romanen der gegenwärtigen Kinder–und Jugendliteratur. Diyalog 2023/ Sonderausgabe: Germanistik im Wandel der Zeit. 2023. S. 550–573.
Elsen H. Neologismen im Gegenwartsdeutschen – Probleme in Theorie und Praxis. Lublin studies in modern languages and literature: Maria Curie-Sklodowska University Press. 2021. Vol 45. № 1. S. 113–125.
Herberg D. Neologismen im allgemeinen Wörterbuch oder Neologismenwörterbuch? Zur Lexikographie von Neologismen. Konerding, Klaus-Peter/Lehr, Andrea (Hrsg.): Linguistische Theorie und lexikographische Praxis. Symposiumsvorträge, Heidelberg 1996. Tübingen: Niemeyer, 1997. S. 61–68.
Kluge F. Etymologisches Wörterbuch der deutschen Sprache /bearb. von Elmar Seebold. 24. Aufl. Berlin [u.a.]: de Gruyter, 2002.1023 S.
Schippan T. Lexikologie der deutschen Gegenwartssprache. Tübingen: Niemeyer, 1992. 306 S.
Steffens D. Tigerentenkoalition – schon gehört? Zum neuen Wortschatz im Deutschen. Sprachreport. 2010. Heft 1. S. 2–8.
Teubert. W. Neologie und Korpus. Tübingen: Gunter Narr Verlag. 1998. 170 S.
Welche neuen Wörter Eingang in die deutsche Sprache finden. 2023. URL: https://www.merkur.de/welt/welche-neuen-woerter-eingang-in-die-deutschesprache-finden-zr-92748430.html (дата звернення 28.12.2023).
