РОЛЬ І НЕБЕЗПЕКА ВУЛЬГАРНОЇ ЛЕКСИКИ У МОВІ МАСОВОЇ КУЛЬТУРИ ЯПОНІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32689/maup.philol.2024.3.6Ключові слова:
вульгаризм, інвективна лексика, японська мова, мова манґи, мова аніме, мова поп-пісеньАнотація
Постановка проблеми. Останнім часом спостерігається тенденція до розширення сфери побутування нецензурної лексики і включення її у публічний простір шляхом залучення до мови масової культури, що не може не впливати на мовну свідомість споживачів цієї культури, а тому викликає певне занепокоєння. Окрім цього, проблема полягає у бракові консенсусу серед лінгвістів щодо обсягу й розмежування понять «інвектива» та «вульгаризм». Аналіз останніх досліджень. Так, у дослідженні Г. Вусик та С. Глазової вульгаризм виступає гіпонімом інвективи, однак за визначенням Ю. Масель виходить, що не всі вульгаризми можна включити в інвективу. Мета статті полягає у спробі з’ясувати співвідношення понять інвективи та вульгаризму, а також проаналізувати роль такої лексики у мові масової культури Японії та оцінити можливі наслідки її вживання у публічному мовленні. Виклад основного матеріалу. Проаналізувавши різні підходи до визначення обсягу та кореляції понять інвективи і вульгаризму, ми пропонуємо розглядати вульгаризм як «найнижчий щабель» інвективи, тобто найбільш нецензурний її різновид, який традиційно уникали вживати у публічному мовленні. Втім, на матеріалі низки жанрів сучасної масової культури Японії (манґа, аніме, популярні пісні) ми продемонстрували, що така нецензурна лексика почала активно в них функціонувати, причому, якщо спершу вона була притаманна лише мовленню негативних персонажів манґи, то останнім часом значно розширила сферу свого функціонування. Висновки. На нашу думку, така експлуатація вульгарних слів у мові масової культури має на меті зробити її «простішою» і ближчою до споживача, а також привернути увагу за рахунок епатажу. При цьому, однак, оскільки споживачами масової культури здебільшого є мовці молодшого покоління з несформованою мовленнєвою культурою, вживання нецензурної лексики у мові масової культури негативно впливає на культурний рівень її споживачів.
Посилання
Вусик Г. Л., Глазова С. М. Функціювання інвективної лексики: від прозових творів Кузьми Скрябіна до сучасних українських пісень. Закарпатські філологічні студії. 2022. Вип. 26.. Том 1. С. 37–42.
Комарницька Т. К. Переклад різностильових текстів (японська мова): підручник. Київ, 2021. 672 с.
Космеда Т. Мова «четвертої влади» та шляхи її вдосконалення: компетенції мовної особистості журналіста і читача. Вчені записки Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського. Серія «Філологія. Соціальні комунікації». 2011.Т. 24 (63). № 4. Ч. 1. С. 157–162.
Левченко Т. М. Стилістично знижена лексика у мові засобів масової комунікації. Актуальнi питання гуманiтарних наук. 2020. Вип 27, том 3. С. 50–54.
Левченко Т. М. Субстандартна лексика в мові засобів масової комунікації: стилістика і прагматика : автореф. дис. … докт. філол. наук: 10.02.01. Луцьк, 2021. 40 с.
Масель Ю. С. Функціональне призначення інвективних одиниць в англомовному публіцистичному дискурсі. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». 2014. Вип. 49. С. 306–309.
Олійник Л. М. Особливості мови японських манґа як об’єкт лінгвістичного дослідження. Мовні і концептуальні картини світу. 2012. Вип. 40. С. 108–118.
Пономарів О. Д., Різун В. В., Шевченко Л. Ю. Сучасна українська літературна мова : підручник для студентів вищих навчальних закладів. Київ, 2001. 400 с.
Форманова С. Інвективи в українській мові: монографія. Київ, 2012. 336 с.
Moeran B. Language and popular culture in Japan. New York, 2011. 200 p.
Navalna M., Kostusiak N., Sazonova Y., Prosianyk O. et.al. Invective vocabulary in the language of the Ukrainian mass media during the Russia-Ukraine war: stylistic layers and pragmatics of meaning. AD ALTA. 2024. Vol. 14. №1, Spec. Issue XL. P. 47–53.
Oruchuban Ebichu. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Oruchuban_Ebichu (accessed August 27, 2024).