ТРАНСФОРМАЦІЯ КОНЦЕПТУ ПОЛІТИЧНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ
DOI:
https://doi.org/10.32689/2523-4625-2025-2(78)-8Ключові слова:
політична стабільність, воєнний стан, російсько-українська війна, громадянське суспільство, легітимність влади, міжнародна підтримкаАнотація
Стаття присвячена аналізу трансформації концепту політичної стабільності в умовах воєнного стану на прикладі російсько-української війни. Дослідження розкриває, як екстремальні умови війни змінюють тра- диційні уявлення про стабільність, акцентуючи увагу на адаптивності інститутів, суспільній консолідації, легітимності влади, балансі між безпекою та демократією, а також на ролі міжнародної підтримки в цих процесах. Політична стабільність в умовах військового стану в Україні в статті визначається як здатність системи підтримувати функціонування інститутів, зберігати єдність у суспільстві, ефективно протисто- яти воєнним викликам і гарантувати рівновагу між безпековими вимогами та дотриманням демократичних принципів. Ця концептуалізація ґрунтується на поєднанні класичних теорій політичної науки та сучасних підходів, адаптованих до кризових умов, враховує український досвід та відповідає міжнародній ситуації.На основі системного підходу Істона, теорій легітимності Вебера і Ліпсета, теорії конфліктів Козера, підходів Кеохейна і Ная розроблено концептуальну модель, що поєднує внутрішню стійкість (інституційна адаптивність, суспільна єдність, економічна стійкість), зовнішню підтримку (постачання військового об- ладнання, фінансування та санкції) та демократичні механізми. Досвід України демонструє ключову роль громадянського суспільства у зміцненні національної єдності, протидії дезінформації та сприянні пошукам ефективних стратегій. Водночас він дає змогу визначити політичну стабільність у воєнний час як дина- мічний процес, який залежить від взаємодії внутрішніх і зовнішніх факторів, і може слугувати основою для аналізу інших країн у подібних умовах.Доведено, що громадянське суспільство в Україні пом’якшує вплив обмежень демократичних свобод, які спричинені запровадженим 24 лютого 2022 року воєнним станом. Активна діяльність громадських органі- зацій, правозахисних ініціатив і волонтерських мереж сприяє збереженню демократичного контролю та підтримує суспільну довіру до інститутів держави. Війна, впливаючи на глобальну стабільність, змінює безпекові, економічні та енергетичні підходи.
Посилання
Arel D., & Driscoll J. Ukraine’s Unnamed War: Before and After the 2022 Invasion. Cambridge: Cambridge University Press. 2023. 320 p.
Carothers T., & Barndt W. Think again: Civil Society. Foreign Policy. 1999. № 117. Р. 18–29.
Coser L. The Functions of Social Conflict: An Examination of the Concept of Social Conflict and Its Use in Empirical Sociological Research. Glencoe: Free Press. 1964. 192 p.
Diamond L. Developing Democracy: Toward Consolidation. Baltimore: Johns Hopkins University Press. 1999. 384 p.
Easton D. A Systems Analysis of Political Life. New York: Wiley. 1965. 507 p.
Hoskins A., & O’Loughlin B. War and Media: The Emergence of Diffused War. Cambridge: Polity Press. 2010. 240 p.
Kaufmann D., Kraay A., & Mastruzzi M. The Worldwide Governance Indicators: Methodology and Analytical Issues. Hague Journal on the Rule of Law. 2011. Vol. 3, № 2. P. 220–246
Keohane R., & Nye J. Power and Interdependence. Pearson. 2011. 368 p.
Lipset S. Some Social Requisites of Democracy: Economic Development and Political Legitimacy. The American Political Science Review.1959. Vol. 53, № 1. Р. 69–105.
Putnam R. Bowling Alone: The Collapse and Revival of American Community. Touchstone Books by Simon & Schuster. 2001. 544 p.
Weber M. Economy and Society: An Outline of Interpretive Sociology. Berkeley, CA: University of California Press. 1978. 1469 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.