РОЛЬ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА У ФОРМУВАННІ ЕФЕКТИВНИХ ВЛАДНИХ РІШЕНЬ ПІД ЧАС ДЕМОКРАТИЧНОГО ТРАНЗИТУ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32689/2523-4625-2025-2(78)-17

Ключові слова:

громадянське суспільство, демократичний транзит, владні рішення, прозорість, підзвітність, інклюзивність, легітимність, реформи, контроль за владою, представництво інтересів, мобілізація громадян, неурядові організації, волонтерські ініціативи, цифрові технології, воєнний контекст, правові гарантії, фінансування, інституційна спроможність, гібридні режими

Анотація

У статті досліджується роль громадянського суспільства у формуванні ефективних владних рішень під час демократичного транзиту – складного процесу переходу від авторитарних чи гібридних режимів до демократичних інститутів із верховенством права та свободою слова. Громадянське суспільство, що охоплює неурядові організації, активістів, незалежні медіа та волонтерські ініціативи, відіграє ключову роль як посередник між державою та суспільством, забезпечуючи прозорість, підзвітність і залучення громадян до політичних процесів. У період трансформації, коли державні інститути є слабкими, а суспільна довіра до влади низькою, громадянське суспільство стає каталізатором реформ, артикулюючи суспільні потреби та контролюючи виконання владних рішень. На основі аналізу теоретичних концепцій виділено чотири основні функції громадянського суспільства: контроль за діяльністю уряду для запобігання корупції, представництво інтересів маргіналізованих груп для забезпечення інклюзивності, мобілізація громадян для підтримки демократичних процесів і надання експертних рекомендацій для компенсації інституційної слабкості. Запропоновано модель, яка систематизує ці функції, контекст демократичного транзиту, виклики (репресивні заходи, фрагментація суспільства, обмежені ресурси, спадщина авторитарного минулого) та результати діяльності, що оцінюються через прозорість, інклюзивність і легітимність владних рішень.Для посилення ролі громадянського суспільства необхідні правові гарантії свободи діяльності, прозоре фінансування через міжнародні гранти, розвиток інституційної спроможності шляхом навчання активістів і створення мереж співпраці, а також залучення молоді для забезпечення сталості реформ.У висновках підкреслюється, що громадянське суспільство є незамінним рушієм демократичних трансформацій, однак брак цілісних досліджень локальних контекстів, впливу гібридних режимів, де демократичні та авторитарні практики співіснують, а також економічних трансформацій і ролі цифрових технологій у формуванні нових форм громадянської участі вказує на перспективні напрямки для подальшого аналізу.

Посилання

Barber B. Strong Democracy: Participatory Politics for a New Age. Berkeley: University of California Press. 2003. 320 р.

Carothers T. The End of the Transition Paradigm. Journal of Democracy. 2002. № 13(1). Р. 5–21.

Castells M. The Power of Identity. Wiley-Blackwell. 2009. 588 p.

Charrad M. M., & Zarrugh, A. Equal or Complementary? Women in the New Tunisian Constitution after the Arab Spring. The Journal of North African Studies. 2014. № 19(2). Р. 230–243.

Diamond L. Developing Democracy: Toward Consolidation. Johns Hopkins University Press. 1999. 384 p

Dryzek J. S. Deliberative Democracy and Beyond: Liberals, Critics, Contestations. Oxford: Oxford University Press. 2002. 208 p.

Ekiert G., Kubik, J. Rebellious Civil Society: Popular Protest and Democratic Consolidation in Poland, 1989–1993. University of Michigan Press. 1999. 278 p.

Evans P. Embedded Autonomy: States and Industrial Transformation. Princeton: Princeton University Press. 1995. 344 р.

Fraser N. Justice Interruptus: Critical Reflections on the «Postsocialist» Condition. New York: Routledge. 1997. 252 р.

Fung A. Empowered Participation: Reinventing Urban Democracy. Princeton: Princeton University Press. 2002. 396 р.

Harasymiw B. Ukraine’s «Orange Revolution» and Why It Fizzled. Journal of Democracy, 2007. 22 р.

Howard M. M. The Weakness of Civil Society. Journal of Democracy 2002. № 13(1). P. 157–169

Kaldor M. Global Civil Society: An Answer to War. Cambridge: Polity Press. 2003. 189 р.

Linz J. J., Stepan A. Problems of Democratic Transition and Consolidation. Johns Hopkins University Press. 1996. 479 р.

Misak C. Truth, Politics, Morality: Pragmatism and Deliberation. London: Routledge. 2000. 193 р.

Ostrom E. Governing the Commons: The Evolution of Institutions for Collective Action. Cambridge: Cambridge University Press. 1990. 280 р.

Pishchikova K. Promoting Democracy in Postcommunist Ukraine: The Contradictory Outcomes of US Aid to Women’s NGOs. 2010. 237 р.

Slaughter A.-M. A New World Order. Princeton: Princeton University Press. 2009. 368 р.

Stepan A. Rethinking Military Politics: Brazil and the Southern Cone. Princeton: Princeton University Press. 1988. 192 р.

Tarrow S. Power in Movement: Social Movements and Contentious Politics. Cambridge: Cambridge University Press. 2011. 352 р.

Tilly C. Social Movements, 1768–2004. Boulder: Paradigm Publishers. 2004. 204 p.

Young I. M. Inclusion and Democracy. Oxford: Oxford University Press. 2002. 528 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-10-01

Як цитувати

НЕЧАЙ, О., & ВОЛОБУЄВ, В. (2025). РОЛЬ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА У ФОРМУВАННІ ЕФЕКТИВНИХ ВЛАДНИХ РІШЕНЬ ПІД ЧАС ДЕМОКРАТИЧНОГО ТРАНЗИТУ. Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Політичні науки та публічне управління, (2(78), 113-118. https://doi.org/10.32689/2523-4625-2025-2(78)-17