МОРСЬКА СТРАТЕГІЯ УКРАЇНИ: ПРИНЦИПИ, ЗАГРОЗИ І МАЙБУТНІ ВЕКТОРИ РОЗВИТКУ

Анотація

У статті аналізується поточна ситуація в українському Чорноморському регіоні в контексті російської агресії, експертні прогнози щодо можливості співпраці з державами регіону усталеними мовами, аналізуються можливі вектори розвитку на основі «Морської стратегії України», прийнятої у 2024 році, та оцінюється важливість підтримки Чорноморської співпраці як фактора економічної стабільності та визначального фактора безпеки України в умовах воєнного стану. Зі здобуттям незалежності у 1991 році Україні знадобилося створити чітку систему органів для формування нової морської політики, яка мала базуватися на міжнародних стандартах у цій сфері та потребах нової держави.Головною метою України як морської держави є повна інтеграція морської практики та законодавства України з європейськими стандартами. Наразі українська держава прагне не лише повернути втрачені території, а й відновити контроль над Чорним та Азовським морями. Морська стратегія України – важливий документ, який кодифікує комплекс заходів, необхідних для збереження статусу України в Чорному морі в умовах російської агресії, втрати значних прибережних територій (що включає економічний та транзитний потенціал портів, військових баз, морських шельфів тощо), та наразі вимагає створення нового плану дій у складних умовах спроб Російської Федерації створити умови для знищення або значного скорочення морського потенціалу нашої держави. Новітня морська стратегія дає змогу швидше та оперативніше захищати інтереси України, узгоджуючи їх з міжнародними договорами, протидіяти ворожим наративам, створювати чіткість щодо позиції України в майбутньому світі, а також відкриває значні можливості для створення нових зв’язків із іноземними організаціями безпеки та, перш за все, НАТО.