ПСИХОДІАГНОСТИЧНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ ВИВЧЕННЯ ГАРМОНІЙНОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗДОРОВ’Я ОСОБИСТОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.32689/2663-0672-2021-1-8Ключові слова:
психологічне здоров’я, структура психологічного здоров’я, гармонія психологічного здоров’я особистостіАнотація
Анотація. Постановка проблеми. Втрата психологічного здоров’я суттєво впливає на якість життя особистості й негативно позначається на ефективності її діяльності. Хронічна втома, роздратованість, емоційна неврівноваженість, депресія, відчуття спустошеності життя, втрата самовладання, агресивність, слабовілля, егоцентризм – усе це є проявами дисгармоній психологічного здоров’я, які постають причинами психологічних проблем наших співвітчизників. Тому нагальною проблемою психологічної науки є розробка методів психодіагностики стану психологічного здоров’я людини й своєчасне виявлення психологічних дисгармоній, які згодом можуть мати психопатологічні наслідки. Формулювання мети статті. Мета – презентація теоретичної моделі й психодіагностичної методики вивчення стану психологічного здоров’я особистості. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Психологічне здоров’я є одним зі значимих понять психології. Йому присвячені праці А. Маслоу, К. Роджерса, В. Франкла, Б. Г. Ананьєва, Б. С. Братуся, Ф. Ю. Василюка, І. В. Дубровіної, О. В. Хухлаевой, В. Є. Пахальян, О. В. Шувалова та інших. Дослідження психологічного здоров’я (його сутності, видів, рівнів, критеріїв норми) триває досі, й сьогодні стає все більш актуальним у зв’язку з тим, що психіка сучасної людини відчуває потужні негативні впливи соціального, природного, побутового, політичного характеру. У зв’язку із цим виникає потреба в проведенні спеціальних заходів психодіагностики та гармонізації психологічного здоров’я сучасної людини. Виклад основного матеріалу. Психологічне здоров’я – складне, багаторівневе утворення. Духовно-смисловий компонент (духовне здоров’я) визначається якістю смислових ставлень людини; соціально-особистісний компонент (соціальне здоров’я) зумовлює здатність до соціально-психологічної адаптації; індивідуально-психологічний компонент (психічне здоров’я) залежить від здатності людини до здійснення адекватних способів саморегуляції, розвитку психічних функцій (мислення, уяви, почуттів, волі); психоcоматичний компонент (психосоматичне здоров’я) визначається особливостями нейрофізіологічної організації психічної діяльності й фізичним станом людини. Для оцінки рівня сформованості кожного з компонентів було визначено систему дихотомічних критеріїв і розроблено психодіагностичний опитувальник, який дозволяє визначати рівень гармонійності психологічного здоров’я особистості. Висновки та перспективи подальших досліджень. Психологічне здоров’я – складне, багаторівневе утворення, що презентує гармонійний тілесно-душевно-соціально-духовний стан особистості, основою якого є баланс між внутрішніми процесами (духовними, соціальними, емоційними, вольовими, інтелектуальними, соматичними). Структура психологічного здоров’я представлена духовно-cмисловим, соціально-особистісним, індивідуально-психологічним та психосоматичним компонентами. Презентована інноваційна методика дозволяє визначати рівень гармонійності психологічного здоров’я (низький, нижче за середній, вище за середній, високий). Перспективи подальших досліджень полягають у розробці методів гармонізації психологічного здоров’я особистості.
Посилання
Бохонкова Ю., Пліско В. Якість життя та психічне здоров’я особистості, Психічне здоров’я особистості у кризовому суспільстві: Збірник тез II Всеукр. наук.-практ. конф., Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2017. С. 59–63.
Братусь Б.С. До проблеми людини у психології. Питання психології. 1997. № 5. С. 3–19.
Дубровіна І.В. Практична психологія в лабіринтах сучасної освіти. Москва : НОУ ВПО «МПСУ», 2014. 464 с.
Карамушка Л.М., Снігур Ю.С. Копінг-стратегії: сутність, підходи до класифікації, значення для психологічного здоров’я особистості та організації. Актуальні проблеми психології. 2020. Т. І. Вип. 55. С. 24–30.
Максименко С.Д. Психічне здоров’я дітей. Психолог. 2002. С. 4.
Митник Т. Особливості психічного здоров’я особистості: критерії та показники. Психічне здоров’я особистості у кризовому суспільстві: Збірник тез II Всеукр. наук.-практ. конф. Львів : Львівський державний університет внутрішніх справ. 2017. С. 269–271.
Павлик Н.В. Психологічне здоров’я як передумова конструктивного особистісного розвитку педагога. Психологічне здоров’я. 2020. № 2 (5). С. 83–109. URL: http://maup.com.ua/assets/files/psihologz/2020-2/ph-2020-2.pdf.
Пасічніченко А.В. Психологічне здоров’я як умова успішної професійної діяльності педагога. Інноваційні педагогічні технології в цифровій школі : матеріали II наук.-практ. конф. молодих учених (14-15 травня 2020 р.). Харків : ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2020. С. 172–174.
Рубинштейн С.Л. Человек и мир. Москва, 1973. 123 с.
Шувалов А.В. Психологічне здоров’я людини. Вісник. Серія: Педагогіка. Психологія. Вип. 4 (15). С. 87–101.
Jean L. Otto, Erin H. Beech, Daniel P. Evatt, Bradley E. Belsher, Don E. Workman & Marjorie S. Campbell (2018) A systematic approach to the identification and prioritization of psychological health research gaps in the Department of Defense. Military Psychology. 30:6. 557-563. DOI: 10.1080/08995605.2018.1521683.
Kashlyuk Y. Psychological Health and Psychological Well-Being of The Individual as A Component of Satisfaction With Life. Psychological Journal. Vol. 3(3). pp. 47-58. [Online]available at: https://doi.org/10.31108/1.2017.3.7.5
Lara Dresser (2005) Promoting Psychological Health in Law Students, Legal Reference Services Quarterly, 24:1-2, 41-72, DOI: 10.1300/J113v24n01_02.
Mariano García-Izquierdo, Maria Isabel Ríos-Risquez, César Carrillo-García & Emiliana de los Ángeles Sabuco-Tebar (2018) The moderating role of resilience in the relationship between academic burnout and the perception of psychological health in nursing students, Educational Psychology, 38:8, 1068-1079, DOI: 10.1080/01443410.2017.1383073
Paul Heintzman (2020) Empirical research on leisure and spiritual well-being: conceptualisation, measurement and findings, Leisure Studies, 39:1, 146-155, DOI: 10.1080/02614367.2019.1684981
Yaroshyk M. Assessment of the state of emotional health of Ukrainian university student youth that is involved into different levels of physical activity / Marta Yaroshyk, Нalyna Malanchyk, Alla Solovei. Society. Integration. Education : proceedings of the International Scientific Conference (May 22th -23th). Rēzekne. Vol. VI. P. 467–475.