АЛГОРИТМ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ДІТЯМ ІЗ РОЗЛАДАМИ СПЕКТРУ АУТИЗМУ, АСОЦІЙОВАНИМИ З ГЕНЕТИЧНИМ ДЕФІЦИТОМ ФОЛАТНОГО ЦИКЛУ
Ключові слова:
діти, розлади спектру аутизму, генетичний дефіцит фолатного циклу, надання медичної допомоги, протоколАнотація
Постановка проблеми. Регламентування надання медичної допомоги дітям з розладами психіки спектру аутизму, які асоційовані з мутаціями/поліморфізмами генів ензи- мів циклу фолієвої кислоти, потребувало розробки відповідного алгоритму надання медичної допомоги. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Генетичний дефіцит фолатного циклу – поширений в популяції генетичний розлад, пов'язаний з порушення процесів метилювання ДНК і гіпергомоцистеїнемією, має різні клінічні прояви протягом різних періодів онтогенезу, зумовлюючи розвиток аутизму у дітей раннього віку. Дані, що містяться у цьому протоколі, базуються на результатах мета-аналізів і систематичних оглядів рандомізованих контро- льованих досліджень, власне рандомізованих контрольованих клінічних досліджень та неран- домізованих контрольованих досліджень, опублікованих в міжнародних наукометричних базах даних рецензованих періодичних видань PubMed, Embase, SCOPUS. Інформація, наведена в про- токолі, значною мірою ґрунтується на даних, наведених і систематизованих в науковій моно- графії (Мальцев Д.В. Розлади спектру аутизму у дітей з дефіцитом фолатного циклу, 2016). Формулювання мети. Мета надання медичної допомоги полягає в забезпеченні прогресу в психічному розвитку та усуненні проявів аутистичності в дитини шляхом забезпечення ней- ропротекторного і нейрорегенераторного ефектів застосовуваних терапевтичних втручань. Виклад основного матеріалу. Нейропротекторний ефект полягає в усуненні або пригніченні механізмів пошкодження ЦНС, – здебільшого імунозалежних процесів (системного запалення, опортуністичних та умовно патогенних інфекцій, антинейронального автоімунітету та ін.). Нейрорегенерація є наслідком активації обміну речовин в ЦНС завдяки ноотропній терапії лі- карських засобів та стимуляції ремієлінізації при проведенні імуноглобулінотерапії. Медична допомога надається етапно, ступінчасто, згідно з сучасним розумінням патогенезу хвороби. Основний препарат – в/в імуноглобулін людини, який має комплексний позитивний вплив на стан ЦНС дітей з розладами спектру аутизму завдяки протизапальному, імуномодулюючо- му, антимікробному та ремієлінізуючому впливам. Протягом курсу терапії, цей препарат поєднують з антимікробними, ноотропними, гепато- та імунотропними ліками, засобами де- токсикації та метаболічної підтримки в певній послідовності згідно з сучасним розумінням патогенезу хвороби і результатами параклінічних лабораторних досліджень, що отримують при катамнестичному спостереженні дитини. Висновки та перспективи подальших до- сліджень. При оцінці ефективності проведеного лікування і визначенні потреби в подальшій терапії згідно протоколу, враховують комплекс чинників, включаючи динаміку психічних роз- ладів за шкалами оцінки важкості розладів спектру аутизму, динаміку скорочення обсягів зон порушеної мієлінізації на МР-знімках головного мозку, зміни біоелектричної активності кори головного мозку на ЕЕГ, відновлення роботи ШКТ за клінічними даними та результатами копрограми, результати лабораторних параклінічних тестів, включаючи ознаки нормалізації імунного статусу, пригнічення автоімунітету до нейронів та зменшення/усунення аномаль- ного мікробного навантаження на організм дитини.
Посилання
Мальцев Д. В. Ефективність і безпечність високодозової в/в імуноглобулінотерапії у дітей з розладами спектру аутизму, асоційованими з генетичним дефіцитом фолатного циклу. Лікарська справа. 2017. №8. С. 8–24.
Мальцев Д. В. Ефективність комбінованої імунотерапії Пропесом та Інфламафертином при дефіциті природних кірців та природних кілерних Т-лімфоцитів, асоційованих з генетичним дефіцитом фолатного циклу. Нові досягнення в імунології та алергології: матерали Науково-прпактичної конференції, м. Київ, 15–16 вересня 2017 року. Імунологія та алергологія. 2017. № 1-2. С. 26.
Мальцев Д. В. Оцінка імунного статусу в дітей з розладами спектру аутизму, асоційованими з генетичним дефіцитом фолатного циклу. Лікарська справа. 2018. №1-2. C. 11–23.
Мальцев Д. В. Етапне ведення розладів аутистичного спектру, асоційованих із генетичним дефіцитом фолатного циклу. Міжнародний неврологічний журнал. 2016. №2 (80). С. 151–158.
Мальцев Д. В. Ефективність імунотерапії пр. дефіциті природних кілерів та/або природних кілерних Т-лімфоцитів у людей. Епідеміологія, імунопатогенез, діагностика, лікування хламідіозу і TORCH-інфекцій): матеріали тез доповідей науково-практичної конференції, м. Київ, 23–24 листопада 2016 року. Імунологія та алергологія. Додаток. 2016. № 1. С. 6–7.
Binstock T. Anterior insular cortex: linking intestinal pathology and brain function in autism-spectrum subgroups. Med. Hypotheses. 2001. Vol. 57(6). P. 714–717.
Binstock T. Intra-monocyte pathogens delineate autism subgroups. Med. Hypotheses. 2001. Vol. 56(4). P. 523–531.
Boris M., Goldblatt A., Edelson S.M., Edelson PA-C. Improvement in children with autism treated with intravenous gamma globulin. J. Nutr. Environ. Medicine. 2006. Vol. 15 (4). P. 1.
Bradstreet J., Singh V.K., El-Dahr J. High dose intravenous immunoglobulin improves symptoms in children with autism. The international symposium on autism. Dec. 28, 1999. Atnhem, Netherlands.
Connery K., Tippett M., Delhey L.M. Intravenous immunoglobulin for the treatment of autoimmune encephalopathy in children with autism. Transl. Psychiatry. 2018 Vol. 8(1). P. 148.
DelGiudice-Asch G., Simon L., Schmeidler J. Brief report: a pilot open clinical trial of intravenous immunoglobulin in childhood autism. J. Autism Dev. Disord. 1999. Vol. 29(2). P. 157–160.
Fattorusso A., Di Genova L., Dell'Isola G.B. et al. Autism Spectrum Disorders and the Gut Microbiota. Nutrients. 2019. Vol. 11(3). pii: E521.
Grechanina Y., Bugaeva E., Lisniak S. et al. Successful Rehabilitation of Patient Disabled dy the Autistic Spectrum Disorder and the Modified Epigenetic Status (Polymorphisms DRD2 2137 T/T, MTRR 66 A/G, MTHFR 677 C/T, MTHFR 1298 A/C) – Case Report. Georgian Med. News. 2019. Vol. 290. P. 124–127.
Gupta S. Treatment of children with autism with intravenous immunoglobulin. J. Child. Neurol. 1999. Vol. 14(3). P. 203–205.
Jyonouchi H., Geng L., Streck D.L., Toruner G.A. Immunological characterization and transcription profiling of peripheral blood (PB) monocytes in children with autism spectrum disorders (ASD) and specific polysaccharide antibody deficiency (SPAD): case study. J. Neuroinflammation. 2012. Vol. 9. P. 4.
Marí-Bauset S., Zazpe I,. Mari-Sanchis A. et al.Evidence of the gluten-free and caseinfree diet in autism spectrum disorders: a systematic review. J. Child. Neurol. 2014. Vol. 29(12). P. 1718–1727.
Masi A., Quintana D.S., Glozier N. et al. Cytokine aberrations in autism spectrum disorder: a systematic review and meta-analysis. Mol. Psychiatry. 2015. Vol. 20(4). P. 440–446.
Melamed I. R., Heffron M., Testori A., Lipe K. A pilot study of high-dose intravenous immunoglobulin 5% for autism: Impact on autism spectrum and markers of neuroinflammation. Autism Res. 2018. Vol. 11(3). P. 421–433.
Nicolson G. L., Gan R., Nicolson N. L., Haier J. Evidence for Mycoplasma ssp., Chlamydia pneunomiae, and human herpes virus-6 coinfections in the blood of patients with autistic spectrum disorders. J. Neurosci Res. 2007. Vol. 85(5). P. 1143–1148.
Niederhofer H., Staffen W., Mair A. Immunoglobulins as an alternative strategy of psychopharmacological treatment of children with autistic disorder. Neuropsychopharmacology. 2003. Vol. 28(5). P. 1014–1015.
Plioplys A.V. Intravenous immunoglobulin treatment of children with autism. J. Child. Neurol. 1998. Vol. 13(2). P. 79–82.
Pu D., Shen Y., Wu J. Association between MTHFR gene polymorphisms and the risk of autism spectrum disorders: a meta-analysis. Autism Res. 2013. Vol. 6(5). Р. 384–392.
Sadeghiyeh T., Dastgheib S.A., Mirzaee-Khoramabadi K. et al. Association of MTHFR 677C>T and 1298A>C polymorphisms with susceptibility to autism: A systematic review and meta-analysis. Asian. J. Psychiatr. 2019. Vol. 46. P. 54–61.
Shaik Mohammad N., Sai Shruti P., Bharathi V., Krishna Prasad C. et al.Clinical utility of folate pathway genetic polymorphisms in the diagnosis of autism spectrum disorders. Psychiatr. Genet. 2016. Vol. 26(6). P. 281–286.
Stubbs E.G., Budden S.S., Burger D.R. Transfer factor immunotherapy of an autistic child with congenital cytomegalovirus. J. Autism Dev. Disord. 1980. Vol. 10(4). P. 451–458.
Siscoe K. S., Lohr W.D. L-Methylfolate supplementation in a child with autism and methyltetrahydrofolate reductase, enzyme gene C677TT allele. Psychiatr. Genet. 2017. Vol. 27(3). P. 116–119.
Torrente F., Ashwood P., Day R. et al. Small intestinal enteropathy with epithelial IgG and complement deposition in children with regressive autism. Mol. Psychiatry. 2002. Vol. 7(4). P. 375–382.