ПРОФЕСІЙНА САМООЦІНКА ЖУРНАЛІСТА ЯК ІНТЕГРУЮЧЕ УТВОРЕННЯ ЙОГО ІНДИВІДУАЛЬНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.32689/maup.psych.2021.3.1Ключові слова:
психічні властивості, соціально-психологічні властивості, міжрівневі структуриАнотація
Теорія інтегральної індивідуальності Мерліна В.С. широко використовується дослідниками, оскільки дозволяє системно підійти до вивчення особистості. У даній статті феномен професійної самооцінки та інтегральна індивідуальність поєднуються в рамках дослідження особистості журналіста, а метою статті є обґрунтування професійної самооцінки у якості системотвірного елементу індивідуальності. Для реалізації цієї мети було досліджено властивості кожного із трьох рівнів інтегральної індивідуальності, а також складові частини професійної самооцінки. Після обчислення інтегрального показника професійної самооцінки був застосований метод часткових кореляцій, який дозволяє обрахувати кореляції між індивідуально-психологічними властивостями різних рівнів, виключаючи при цьому вплив професійної самооцінки на них. Порівняння результатів кореляційного аналізу та методу часткових кореляцій показало, що під впливом професійної самооцінки зв’язки між різними рівнями інтегральної індивідуальності змінюються: розпадаються старі та формуються нові. Наприклад, в ергічності з’являється зв’язок із емоційною стабільністю та спокоєм, але зникає зв’язок із рішучістю, що робить цю властивість основою для розвитку самоконтролю – важливої для журналіста професійної якості. Також вибудовуються зв’язки між конформністю та гуманістичними цінностями (милосердям та любов’ю), отже, конформізм стає механізмом соціалізації у професійній групі. Нарешті, цінність соціальної активності втрачає свій зв’язок із низькою моральною нормативністю і перестає бути виявом бунтарського духу, а стає засобом реалізації власної життєвої позиції. Така трансформація зв’язків підтверджує, що професійна самооцінка є системотвірною міжрівневою структурою, інтегруючим елементом індивідуальності. Новизна роботи полягає в об’єднанні кількох конструктів, що раніше вивчалися окремо, в рамках одного дослідження інтегральної індивідуальності журналіста. Результати дослідження мають прикладне значення, адже робота із професійною самооцінкою матиме вплив на особистість журналіста в цілому.
Посилання
Автоматизированный системно-когнитивный анализ и система «Эйдос» в правоохранительной сфере : монография / под ред. проф. Е.В. Луценко. Краснодар : КубГАУ, 2017. 634 с.
Вяткин Б.А., Дорфман Л.Я. Теория интегральной индивидуальности В.С. Мерлина: история и современность. Образование и наука. 2017. № 2. С. 145–160.
Дзялошинский И.М. Российский журналист в посттоталитарную эпоху. Некоторые особенности личности и профессиональной деятельности. Москва : Восток, 1996. 300 с.
Дифференциальная психология: теоретические и прикладные аспекты исследования интегральной индивидуальности : учеб. пособие / под ред. Ахвердова О.А., Волоскова Н.Н., Белых Т.В. Санкт-Петербург : Речь, 2004. 168 с.
Дорфман Л.Я. Методологический анализ теории интегральной индивидуальности В.С. Мерлина. Методология и история психологии. 2008. № 3. С. 106–121.
Корконосенко С.Г. Основы творческой деятельности журналиста. Санкт-Петербург : Знание, 2000. 272 с.
Мітлош А.В. Індивідуально-психологічні відмінності журналістів різних жанрів професійної діяльності. Актуальні проблеми психології : зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка НАПН Україні. 2012. Т. ХІІ. Психологія творчості. Вип. 15, Ч. ІІ. С. 218–225.
Міщенко М.С. Вплив самооцінки на рівень успішності професійної діяльності. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія : Психологічні науки. Херсон : ВД «Гельветика», 2016. Випуск 6. Том 1. С. 78–83.
Панасенко Н.М. Професія – журналіст: професійно-важливі якості та психологічні особливості. Актуальні проблеми психології. 2019. Том V, Випуск 19. С. 177–186.
Петрик О.В. Довіра як прояв соціального інтелекту у професійній діяльності журналістів. Наукові записки національного університету «Острозька академія». Серія «Психологія». № 5. 2017. С. 120–128.
Реан А.А. Психология личности. Социализация, поведение, общение. Санкт-Петербург : Прайм–Еврознак, 2014. 416 с.
Щебетенко А.И. Межуровневые структуры интегральной индивидуальности : монография. Саарбрюкен : Palmarium Academic Publishing, 2012. 420 с.
Aoki, Y., Malcolm, E., Yamaguchi, S., Thornicroft, G., & Henderson, C. (2012). Mental illness among journalists: A systematic review. International Journal of Social Psychiatry, 59(4), pр. 377–390.
Backholm, K., & Björkqvist, K. (2010). The effects of exposure to crisis on well-being of journalists: a study of crisis-related factors predicting psychological health in a sample of Finnish journalists. Media, War & Conflict, 3(2), рр.138–151.
Marais, A., & Stuart, D.A. (2005). The Role of Temperament in the Development of Post-Traumatic Stress Disorder Amongst Journalists. South African Journal of Psychology, 35(1), рр. 89–105.
Plaisance, P.L., & Skewes, E.A. (2003). Personal and Professional Dimensions of News Work: Exploring the Link between Journalists’ Values and Roles. Journalism & Mass Communication Quarterly, 80(4), рр. 833–848.
Wang, L., Kang, C., Yin, Z., Su, F. (2019). Psychological endurance, anxiety, and coping style among journalists engaged in emergency events: Evidence from China. Iranian Journal of Public Health, 48 (1), рр. 95–102.
Willnat, L., Weaver, D. H., & Choi, J. (2013). The Global Journalist in the Twenty-First Century. Journalism Practice, 7(2), рр. 163–183.