ОСОБЛИВОСТІ СПРИЙМАННЯ СИТУАЦІЇ ЕКЗАМЕНУ СТУДЕНТАМИ З РІЗНИМ РІВНЕМ ТРИВОЖНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.32689/maup.psych.2021.3.19Ключові слова:
семантичний диференціал, семантичний профіль, тривожність, студент, екзаменАнотація
У статті проаналізовано сучасні погляди дослідників на феномен екзаменаційного стресу, здійснено опис процедури семантичного диференціалу для кількісного та якісного індексування значень при вивченні сприймання понять «екзамен», «хвилювання», «навчання в університеті». Метою статті є висвітлення результатів емпіричного дослідження особливостей сприймання ситуації екзамену студентами з різним рівнем тривожності. Наукова новизна. Показано специфіку семантичного диференціалу поняття «екзамен» у студентів з різним рівнем тривожності, з’ясовано можливість вивчення особистісного смислу (емоційного ставлення) студентів до іспиту за допомогою семантичного диференціалу. Висновки. У семантичному просторі свідомості студентів з різним рівнем тривожності поняття «екзамен», «хвилювання» та «навчання в університеті» представлені на різній семантичній відстані. Найбільшою є семантична відстань між поняттями «навчання в університеті» та «хвилювання» у студентів з низьким та середнім рівнем тривожності. У студентів з середнім та високим рівнем тривожності «екзамен» і «хвилювання» перебувають на значній семантичній відстані, тоді як для семантичного простору свідомості студентів з низьким рівнем тривожності характерна близькість цих понять. Семантичні профілі цих понять також відрізняються у студентів залежно від рівня тривожності. Так, профілі семантичного диференціалу кожного з понять із низьким та середній рівнем тривожності свідчать про подібність емоційних реакцій на стимули «екзамен» та «навчання в університеті», а профілі семантичного диференціалу поняття «навчання в університеті» у них практично збігаються, що може свідчити про подібність конотативних значень цього концепту, тоді як у студентів із високим рівнем тривожності спостерігається менш інтенсивна емоційна реакція.
Посилання
Андреева Г.М., Богомолова Н.Н., Петровская Л.А. Зарубежная социальная психология ХХ столетия. Москва : Аспект Пресс, 2001.
Вербина Г.Г. Психология эмоций. Чебоксары : Чуваш. ун-т, 2008. 308 с.
Выбойщик И.В. , Шакурова З.А. Личностный многофакторный опросник Р. Кэттелла : учеб. пособие. Челябинск : Изд.ЮУрГУ, 2000. 54 с.
Грошева Е.С., Соколова Н.В., Губина О.И. Изучение влияния экзаменационного стресса на показатели умственной работоспособности студентов вуза. Гигиена и санитария. 2019. № 98(5). С. 527–533.
Изард К. Психология эмоций. Санкт-Петербург : Питер, 2003. 464 с.
Ильин Е.П. Эмоции и чувства. Санкт-Петербург : Питер, 2001. 752 с.
Іванюк Ганна, Горошко Олена, Мельник Інна. Психосемантичний зміст поняття «педагог» у мовній свідомості студентів педагогічних спеціальностей. Психолігвістика, 2020. № 28(1). С. 59–82.
Степаненко Л.В. Емоційні властивості в системі саморегуляції психологів. Габітус. 2020. Вип. 20. С. 56–61.
Улыбина Е.В. Психология обыденного сознания. Москва, 2001. С. 124–171.
Lasarus, R.S., Launier, R. Stress – related transactions between person and environment. L.A. Pervin, M.Lewis. Perspectives in iteractional psychology. N.Y. : Plenum, 1978. P. 287–327.
Skoczeń, N., Jędrzejwska, B.,Smolen, A., Olajossy, M. Analiza wpływu różnych czynników społecznychi demograficznych na występowanie i poziom nasilenia lęku w grupie młodzieży szkolnej. Current Problem of Psychiatry. 2014. 15(2). P. 78–84.