ЗАЛУЧЕННЯ ВІЙСЬКОВИХ КАПЕЛАНІВ ДО НАДАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМ: ТЕОРЕТИЧНИЙ ОГЛЯД ЗАКОРДОННИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32689/maup.psych.2022.2.3

Ключові слова:

військовий капелан, психологічна допомога, психічне здоров’я, військовослужбовці, душпастирство.

Анотація

У статті представлені наукові дослідження закордонних учених щодо актуальної для сучасної української військової психології, та психології діяльності в особливих умовах теми – пошуку додаткових форм та засобів збереження психічного здоров’я представників сектору безпеки і оборони України. Метою статті є огляд закордонних досліджень щодо залучення військових капеланів до надання психологічної допомоги військовослужбовцям та ветеранам своїх національних армій, що були проведені протягом 2017-2022 років. Методологія: застосовано метод теоретичного аналізу через його теоретико-множинний різновид за підходами реалізації. Висновки. Проаналізовано низку закордонних дослідження, які говорять про те, що залучення військових капеланів до надання психологічної допомоги діючим військовослужбовцям та ветеранам має позитивний ефект, та є досить однозначним у збереженні їх психічного здоров’я. Душпастирство сприяє і допомагає воїнам справлятись із травматичним досвідом, стражданнями та навіть смертю товаришів по зброї. Духовна допомога є важливим компонентом для догляду за пораненими військовослужбовцями у військово-медичних закладах. Душпастирська діяльність військових капеланів відіграє важливу роль у подоланні симптомів психічних травм, покращує якість життя, оскільки комбатанти часто відчувають численні духовні запити, що виникають в екстремальних умовах військової служби. На жаль, цей позитивний досвід все ще значною мірою не знаходить практичного застосування в українському війську. В Україні засади душпастирства військових капеланів щодо надання психологічної допомоги військовослужбовцям не врегульовані, тому така робота здійснюється не системно, без особливої підготовки. Враховуючи актуальність даного питання для співробітників українського силового блоку перспективними напрямками подальших досліджень вважаємо вивчення впливу релігійності військовослужбовців на їх стресостійкість та толерантність до невизначеності.

Посилання

Держава має залучати військових капеланів до психологічної реабілітації ветеранів. УКРІН- ФОРМ : веб-сайт. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3172486-derzava-mae-zalucati-kapelaniv-dopsihologicnoi- reabilitacii-veteraniv-laputina.html (дата звернення: 25.05.2022).

Пандемия и священники в Вооруженных силах Швейцарии : веб-сайт. URL: https://cutt.ly/tEagXax (дата звернення: 25.05.2022). 3. Ames D., Erickson Z., Geise C., Tiwari S., Sakhno S., Sones A. C., Tyrrell G., Mackay R. B., Steele W., Van Hoof T., Weinreich H., Koenig H. G. Treatment of moral injury in US veterans with PTSD using a structured chaplain intervention. Journal of Religion and Health. 2021. Vol. 60(5) P. 3052‐3060. URL: https:// doi.org/10.1007/s10943-021-01312-8 (дата звернення: 25.05.2022).

Antal C. J., Yeomans P. D., East R., Hickey D. W., Kalkstein S., Brown K. M., Kaminstein D. S. Transforming veteran identity through community engagement: A chaplain–psychologist collaboration to address moral injury. Journal of Humanistic Psychology. 2019. April. P. 1-26. URL: https://doi. org/10.1177/0022167819844071 (дата звернення: 25.05.2022).

Boska R., Dunlap S., Kopacz M., Bishop T., Harris J. Understanding moral injury morbidity: a qualitative study examining chaplain’s perspectives. Journal of Religion and Health. 2021. Vol. 60(5). P. 3090-3099. URL: https://link.springer.com/article/10.1007/s10943-021-01414-3 (дата звернення: 25.05.2022).

Carey L. B., Hodgson T. J. Chaplaincy, spiritual care and moral injury: considerations regarding screening and treatment. Front. Psychiatry. 2018. Vol. 9 Art. 619. URL: https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/ fpsyt.2018.00619/full (дата звернення: 25.05.2022).

Carey L. B., Hodgson T. J., Krikheli L., Soh R. Y., Armour A.-R., Singh T. K., Impiombato C. G. Moral injury, spiritual care and the role of chaplains: An exploratory scoping review of literature and resources. Journal of Religion and Health. 2016. Vol. 55(4). P. 1218-1245. URL: https://doi.org/10.1007/s10943-016-0231-x (дата звернення: 25.05.2022).

Cenkner D. P., Yeomans P. D., Antal C. J., Scott J. C. A pilot study of a moral injury group intervention co-facilitated by a chaplain and psychologist. Journal of Traumatic Stress. 2021. Vol. 34(2). P. 367-374. URL: https://doi.org/10.1002/jts.22642 (дата звернення: 25.05.2022).

Cooper D. C., Evans C. A., Chari S. A., Campbell M. S., Hoyt T. Military chaplains and mental health clinicians: Overlapping roles and collaborative opportunities. Psychological Services. 2020. Advance online publication. URL: https://doi.org/10.1037/ser0000661 (дата звернення: 25.05.2022).

Damen A., Schuhmann C., Lensvelt-Mulders G., Leget C. Research priorities for health care chaplaincy in the Netherlands: a Delphi study among dutch chaplains. Journal of Health Care Chaplaincy. 2020. Vol. 26(3). P. 87-102. URL: https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/08854726.2018.1473833 (дата звер- нення: 25.05.2022).

Damen A., Delaney A., Fitchett G. Research priorities for healthcare chaplaincy: views of U.S. chaplains. Journal of Health Care Chaplaincy. 2018. Vol. 24(2). P. 57-66. URL: https://doi.org/10.1080/0885 4726.2017.1399597 (дата звернення: 25.05.2022).

Fleming W. H. The Warrior’s journey intervention: A chaplain-led motivational, preparatory exercise for enhancing treatment success. Journal of Pastoral Care & Counseling. 2020. Vol. 74(2). P. 99–107. URL: https://doi.org/10.1177/1542305020919684 (дата звернення: 25.05.2022).

Gomez S., Nuñez C., White B., Browning J, DeLisser H. M. Chaplain-physician interactions from the chaplain’s perspective: a mixed method analysis. American Journal of Hospice & Palliative Medicine. 2021. Vol. 38(11). P. 1308-1313. URL: https://journals.sagepub.com/doi/pdf/10.1177/1049909120984390 (дата звернення: 25.05.2022).

Hodgson T. J., Carey L. B., Koenig H. G. Moral injury, australian veterans and the role of chaplains: an exploratory qualitative study. Journal of Religion and Health. 2021. Vol. 60. P. 3061–3089. URL: https:// doi.org/10.1007/s10943-021-01417-0 (дата звернення: 25.05.2022).

Jones K., Freijah I., Carey L., Carleton R., Devenish‑Meares P., Dell L., Rodrigues S., Madden K., Johnson L., Hosseiny F., Phelp A. Moral injury, chaplaincy and mental health provider approaches to treatment: a scoping review. Journal of Religion and Health. 2022. Vol. 61. P. 1051-1094. URL: https://doi.org/10.1007/ s10943-022-01534-4 (дата звернення: 25.05.2022).

Kopacz M., Adams M., Searle R., Koenig H., Bryan C. A preliminary study examining the prevalence and perceived intensity of morally injurious events in a veterans affairs chaplaincy spiritual injury support group. Journal of Health Care Chaplaincy. 2019. Vol. 25(2). P. 76-88. URL: https://doi.org/10.1080/0885472 6.2018.1538655 (дата звернення: 25.05.2022).

Liuski T., Ubani M. The lutheran military chaplaincy in the finnish defence forces’ organisation today. a multi-method approach. Religions. 2021. Vol. 12. P. 243. URL: https://doi.org/10.3390/rel12040243 (дата звернення: 25.05.2022).

Searle R., Vance C. A chaplain’s comprehensive spiritual assessment and military mission. Journal of Pastoral Care & Counseling. 2021. Vol. 75(1). P. 40-50. URL: https://journals.sagepub.com/doi/ pdf/10.1177/1542305020968051 (дата звернення: 25.05.2022).

Starnino V. R., Sullivan W. P., Angel C. T., Davis L. W. Like a blanket over a fre: Group work and spiritual repair in military trauma. Families in Society. 2020. Vol. 101(1). P. 95-109. URL: https://doi.org/10. 1177/1044389419862081 (дата звернення: 25.05.2022).

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-07-11

Як цитувати

ВОЙТЮК, О. (2022). ЗАЛУЧЕННЯ ВІЙСЬКОВИХ КАПЕЛАНІВ ДО НАДАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМ: ТЕОРЕТИЧНИЙ ОГЛЯД ЗАКОРДОННИХ ДОСЛІДЖЕНЬ. Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, (2(55), 20-24. https://doi.org/10.32689/maup.psych.2022.2.3