СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРАННЯ ОФІСНИХ ПРАЦІВНИКІВ
DOI:
https://doi.org/10.32689/maup.psych.2023.4.1Ключові слова:
професійне вигорання, емоційне вигорання, життєстійкість, стресостійкість, офісний працівникАнотація
Ця стаття зосереджується на вивченні соціально-психологічних особливостей професійного вигорання офісних працівників, з акцентом на такі особистісні риси як стресостійкість та життєстійкість. У дослідженні аналізуються чинники, які сприяють виникненню вигорання серед працівників в офісному середовищі. Особлива увага приділяється взаємозв’язку між стресостійкістю та життєстійкістю працівників та їх здатністю ефективно впоратися з професійним вигоранням. Метою статі є вивчення та дослідження соціально психологічні особливостей професійного вигорання офісних працівників. Методологія: з метою дослідження використано теоретичні методи: аналіз наукової літератури за темою дослідження; логіко-психологічний аналіз (класифікація, систематизація, порівняння, узагальнення). Також використано такі психодіагностичні засоби: «Діагностика професійного вигорання» (К. Маслач, С. Джексон в адаптації Н. Водоп’янової); тест «Аналіз стилю життя» (Бостонський тест стресостійкості); «Тест життєстійкості С. Мадді» (адаптація О. Леонтьєва, І. Рассказової). Обробка результатів дослідження проведена за допомогою математико-статистичного методу – критерію рангової кореляції Спірмена. Наукова новизна: включає інтеграцію теорій професійного вигорання з концепціями стресостійкості та життєстійкості, які традиційно вивчаються окремо. Ця інтеграція дозволяє глибше зрозуміти динаміку вигорання. Використовуються оригінальні емпіричні дані для аналізу впливу стресостійкості та життєстійкості на впорядкування з професійним стресом та вигоранням. Особлива увага приділяється життєстійкості як активному захисному фактору, який може бути розвинений для запобігання вигоранню, та розглядається як важлива складова в розвитку стратегій протидії вигоранню. В цілому, пропонується новий погляд на зв’язок між стресостійкістю, життєстійкістю та професійним вигоранням, розширюючи розуміння цієї проблематики. Висновки. Отримані емпіричні результати вказують на складний зв’язок між емоційним вигоранням, стресостійкістю та життєстійкістю офісних працівників. Вони показують, що емоційне виснаження тісно пов’язане з рівнем стресостійкості та життєстійкості, а також з впливом особистих досягнень та міжособистісних відносин на робочому місці. Негативний зв’язок між емоційним виснаженням та стресостійкістю підкреслює важливість розробки стратегій для підтримки психічного здоров’я та розвитку адаптивних навичок серед офісних працівників.
Посилання
Булатевич Н. М. Синдром емоційного вигорання: роль індивідуальних та організаційних чинників. Вісник Київського національного університету імені Т. Шевченка. Серія Соціологія. Психологія. Педагогіка. 2005. Вип. 22–23. С. 47–50.
Галецька І. І. Особливості емоційного вигорання менеджерів з різним рівнем самоактуалізації. Актуальні проблеми психології. Т. 5. Вип. 6. 2007. С. 89–95
Корнієнко О. В. Підтримання психоматичного здоров’я практично здорових людей : навчальний посібник. К. : Вид. центр «Київський університет», 2000. 126 с.
Мащак С. О. Професійне вигорання особистості як соціально-психологічна проблема. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. 2012. Вип. 2 (1). С. 444–452.
Носенко В. В. Проблема емоційного вигорання студентської молоді в екзистенцій ній психології, 2013. С. 187–188.
Олійник М. Дослідження синдрому вигорання. КПТ-орієнтована модель допомоги при емоційному вигоранні. Львів, 2021. С. 36–50.
Dyrbye LN, Thomas MR, Massie FS, et al. Burnout and suicidal ideation among U.S. medical students. Ann Intern Med. 2018. Рр. 334–341. doi:10.7326/0003-4819-149-5-200809020-0000818765703
Herbert J. Freudenberger. Staff burn-out // Journal of Social Issues. 1974. Vol. 30, № 1. Рр. 159–165.
Houkes I, Winants Y. Development of Burnout over time and the causal order of the three dimensions of burnout among male and female GP’s. A three wave panel study. BMC Public Health. 2011. Рр. 265–277.
Maslach C., Goldberg J. Prevention of burnout: New perspectives. Applied and Preventive Psychology. 1998. Vol. 7. Рр. 63–74.
Salvagioni DAJ, Melanda FN, Mesas AE, Gonzаlez AD, Gabani FL, Andrade SMd Physical, psychological and occupational consequences of job burnout: A systematic review of prospective studies. 2017. PLoS ONE 12(10). https://doi.org/10.1371/journal.pone.0185781