ОСОБЛИВОСТІ Я-КОНЦЕПЦІЇ НЕЗАМІЖНІХ ЖІНОК: ВІКОВІ ВІДМІННОСТІ ТА ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ

Анотація

У статті подано результати емпіричного дослідження, присвяченого вивченню особливостей Я-концепції незаміжніх жінок у різних вікових групах. З’ясовано специфіку їхнього самосприйняття, самооцінки та функціонування когнітивних схем, що формують уявлення про себе, власну цінність та майбутнє. Особливу увагу приділено порівнянню вікових відмінностей між жінками 20–29 та 30–40 років, а також аналізу впливу емоційно-ціннісної та соціальної сфер на їхню Я-концепцію. Значну частину дослідження зосереджено на визначенні ресурсних і проблемних аспектів самооцінки, які можуть сприяти або, навпаки, перешкоджати гармонійному особистісному розвитку. Було визначено, що для молодших жінок характерною є відносна стабільність та гармонійність Я-концепції з опорою на професійно-інтелектуальні ресурси, проте із вираженою орієнтацією на зовнішнє схвалення та високі стандарти. Для жінок старшого віку більш притаманні амбівалентність, посилена самокритичність та актуалізація дисфункціональних когнітивних схем, пов’язаних із емоційною підтримкою, надійністю стосунків і життєвими перспективами. Порівняння двох груп дозволило простежити динаміку трансформацій Я-концепції у дорослому віці та виокремити ключові психологічні чинники, що впливають на її формування. У вступі проаналізовано теоретичні підходи до проблеми Я-концепції у вітчизняній та зарубіжній психології, розглянуто значення самооцінки як базового регулятора поведінки й самореалізації особистості, а також окреслено актуальність вивчення цього феномену саме в контексті незаміжніх жінок. Дослідження базується на методиках Дембо-Рубінштейн, Розенберга та Янга, що забезпечило комплексне охоплення когнітивного, емоційного та поведінкового рівнів Я-концепції.