ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ РОЗРОБКИ ПРОГРАМИ РОЗВИТКУ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ОСІБ ЮНАЦЬКОГО ВІКУ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32689/maup.psych.2025.3.18

Ключові слова:

емоційний інтелект, емоційна саморегуляція, емоційна компетентність, стресостійкість, емоційна стійкість, психологія емоцій, резилентність, юнацький вік

Анотація

У статті розкриваються результати теоретичного аналізу підходів до вивчення емоційного інтелекту й методів його розвитку. Зокрема, аналізуються моделі здібностей, компетенцій і змішані моделі, які використовуються з метою концептуалізації феномену емоційного інтелекту. Пояснюється актуальність дослідження теоретико-методологічних засад розвитку емоційного інтелекту в юних осіб, що зумовлюється сенситивністю їх віку для формування відповідних навичок. Мета роботи полягає в аналізі теоретичних засад розвитку емоційного інтелекту, як способу підвищення рівня резилентності осіб юнацького віку. Методологія дослідження. Для досягнення визначеної мети проведено теоретичний аналіз публікацій, які розкривають сутність, структуру та механізми розвитку емоційного інтелекту. При цьому, визначено найбільш релевантні для вивчення особливостей функціонування емоційного інтелекту в юнацькому віці теоретичні моделі. Синтезовано дані, які вказують на звʼязок навичок емоційного інтелекту, а також важливих для юнацького віку самосвідомості, емоційної й соціальної компетентності. Систематизовано знання про доступні методи розвитку емоційного інтелекту та узагальнено дані про технології, які найбільш відповідні юнацькому віку. Також, розроблено практичні рекомендації щодо інтеграції розглянутих способів підвищення емоційної та соціальної компетентності юних осіб в навчальний процес і позанавчальні заходи. Особлива увага приділяється вивченню особливостей формування та розвитку емоційного інтелекту з урахуванням викликів та завдань досліджуваного вікового періоду. Новизна роботи полягає у деталізації особливостей розвитку навичок емоційного інтелекту в контексті психосоціального розвитку осіб юнацького віку. Виокремлені методи підвищення рівня внутрішньоособистісної та міжособистісної компетентності, як конструктів емоційного інтелекту, можуть лягти в основу розробки соціально-психологічних тренінгів та розвивальних програм для юних осіб. Представлені технології стануть корисними для психологів та інших фахівців, які працюють з юнацькою молоддю в академічному середовищі та поза ним. Висновки. Розвиток емоційного інтелекту являється критично важливим для осіб юнацького віку, оскільки сприяє вирішенню завдань їх психосоціального розвитку. Зокрема, особливої уваги потребують навички рефлексії, емоційної саморегуляції та емпатії. Для цього можна використовувати тренінгові та коучингові технології. Основні методи управління емоціями охоплюють когнітивну переоцінку, технології дихання та заземлення. Водночас для відпрацювання навички емпатії потрібно використовувати методи рольових ігор, дискусій та моделювання ситуацій.

Посилання

Aldao A., Nolen-Hoeksema S. Specificity of cognitive emotion regulation strategies: A transdiagnostic examination. Behaviour research and therapy. 2010. Vol. 48, № 10. P. 974–983.

Bar-On R. Emotional intelligence and self-actualization. In Emotional Intelligence in Everyday Life: A Scientific Inquiry; Psychology Press: London, UK, 2001. P. 82–97.

Boyatzis R. E., Goleman D., Rhee K. Clustering competence in emotional intelligence: Insights from the Emotional Competence Inventory (ECI). In Handbook of Emotional Intelligence; Bar-On, R., Parker, J.D.A., Eds.; Jossey-Bass: San Francisco, CA, USA, 2000. P. 343–362.

Coetzer G. H. Emotional versus Cognitive Intelligence: Which is the better predictor of Efficacy for Working in Teams? J. Behav. Appl. Manag. 2016. 16, P. 116–133.

Cohn M. A., Fredrickson B. L., Brown S. L., Mikels J. A., Conway A. M. Happiness unpacked: Positive emotions increase life satisfaction by building resilience. Emotion. 2009. 9, P. 361–368.

Drigas A. S., Papoutsi C. A new layered model on emotional intelligence. Behavioral sciences. 2018. Vol. 8, № 5. P. 45.

Erikson E., Erikson J. On generativity and identity: From a conversation with Erik and Joan Erikson. Harvard Educational Review. 1981. Vol. 51, № 2. P. 249–269.

Goleman D. Emotional intelligence: Issues in paradigm building In The Emotionally Intelligent Workplace: How to Select for, Measure, and Improve Emotional Intelligence in Individuals, Groups, and Organizations; Jossey-Bass: San Francisco, CA, USA, 2001; Volume 13, P. 26.

Gross J. J. The emerging field of emotion regulation: An integrative review. Review of general psychology. 1998. Vol. 2, № 3. P. 271–299.

Harmon‐Jones E. On the relationship of frontal brain activity and anger: Examining the role of attitude toward anger. Cognition and Emotion. 2004. Vol. 18, № 3. P. 337–361.

Hodzic S., Scharfen J., Ripoll P., Holling H. Zenasni F. How efficient are emotional intelligence trainings: A meta-analysis. Emot. Rev. 10(2), 2018. P. 138–148. https://doi.org/10.1177/1754073917708613

Kunnanatt J. T. Emotional intelligence: The new science of interpersonal effectiveness. Hum. Resour. Dev. Q. 2004, 15, P. 489–495.

Ochsner K. N., Gross J. J. The cognitive control of emotion. Trends in cognitive sciences. 2005. Vol. 9, № 5. P. 242–249.

Petrides K. V., Pita R., Kokkinaki F. The location of trait emotional intelligence in personality factor space. Br. J. Psychol. 98(2), 2007, P. 273–289. https://doi.org/10.1348/00071 2606X120618.

Phelps E. A. Emotion and cognition: insights from studies of the human amygdala. Annu. Rev. Psychol. 2006. Vol. 57, № 1. P. 27–53.

Potash J. S., Tripp T., Baxter C. Psychological flexibility in art therapy: Practice-based research. The Arts in Psychotherapy. 2025. Vol. 92. P. 102–244.

Ruvalcaba-Romero N. A., Fernández-Berrocal P., Salazar-Estrada J.G., Gallegos-Guajardo J. Positive emotions, self-esteem, interpersonal relationships and social support as mediators between emotional intelligence and life satisfaction. J. Behav. Health Soc. Issues 2017, 9, P. 1–6.

Salovey P., Mayer J. D., Goldman S. L., Turvey C., Palfai T. Emotional attention, clarity, and repair: Exploring emotional intelligence using the Trait Meta-Mood Scale, 1995, P. 125–154.

Schutte N. S., Malouff J. M. Emotional intelligence mediates the relationship between mindfulness and subjective well-being. Personality and individual differences. 2011. Vol. 50, № 7. P. 1116–1119.

Steinberg L., Morris A. S. Adolescent development. Annual review of psychology. 2001. Vol. 52, № 1. P. 83–110.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-11-28

Як цитувати

ФЕДИК, О., & ФЕДИК, О. (2025). ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ РОЗРОБКИ ПРОГРАМИ РОЗВИТКУ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ОСІБ ЮНАЦЬКОГО ВІКУ. Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, (3 (68), 127-133. https://doi.org/10.32689/maup.psych.2025.3.18