OPERATIONALIZATION OF THE CONCEPT OF "MENTAL HEALTH" ON A SAMPLE OF MODERN YOUTH
DOI:
https://doi.org/10.32689/maup.psych.2022.3.4Keywords:
psychological health, youth, psychological well-being, factors of psychological health, reference social environmentAbstract
The article presents the results of the operationalization of the concept of "psychological health of youth". In Ukrainian human science, health psychology as a new and popular scientific direction is just beginning to actively develop. The researches of domestic scientists are devoted to the study of: correlation between categories of psychological and mental health; dominant emotional and personal states of a psychologically healthy person, detection communicative, moral-ethical and spiritual factors of the formation of psychological health of an individual, psychological health as the basis of social activity, techniques and methods of supporting psychosomatic health, psychological health as a criterion of internal freedom and conditions for the professional development of an individual, etc. But in the modern socio-political conditions of Russian aggression, when issues of physical survival of people come to the fore, there is a need for a new phenomenology of psychological health of youth. Empirically, a number of factors that create a holistic phenomenon of the psychological health of young people and contain both socially determined and internal incentives have been identified. The most significant factors for the psychological health of young people, according to experts represented by leading psychologists and students, are: among external factors – a sense of psychological well-being, social support, optimism and stability, mental balance and stability, reference social environment, socio-political, legal guarantees provided by the state. Among the internal factors, the most significant for students are: confidence in their own strength and potential, the need for social support and a subjective feeling of psychological well-being, optimism and stability.
References
Андрос М.Є. Психічне здоров’я особистості: психологічне консультування керівників шкіл. Освіта і управління. 2020. Том 2. № 2. С.64.
Білозерська С. Психічне здоров’я педагога як умова ефективної професійної діяльності. Психічне здоров’я особистості у кризовому суспільстві. збірник тез II Всеукр. наук.-практ. конф. Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2017. С. 33-39
Галецька І. І. Психологія здоров’я. Львів: Вид. центр ЛНУ, 2006. 338 с.
Двіжона О.В. Вплив чинників на порушення психічного здоров’я дітей із дискантних сімей. Психологічні перспективи. Луцьк: РВВ Вежа Волин. нац. Ун-ту ім. Лесі Українки, 2019. Випуск 13. С. 107 – 114.
Корнієнко О.В. Підтримання психосоматичного здоров'я практично здорових людей. К.: ВПЦ «Київський університет», 2017. – 126 с.
Корольчук М.С. Психологічне забезпечення психічного і фізичного здоров’я. К.: Фірма “Інкос”, 2002. 272 с.
Коцан І.Я. Психологія здоров’я людини. Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2009. 316 с.
Лісова О.С. Психологія здоров’я. Чернівці: Рута, 2021. 122 с.
Максименко С.Д. Теоретико-методологічні засади психологічного проектування, розвитку, самоздійснення особистості дитини: майбутнє нації необхідно вирішувати: Наукова доповідь загальним зборам НАПН України 19 листопада 2021 р. Вісник Національної академії педагогічних наук України, 3(2). https://doi.org/10.37472/2707-305X-2021-3-2-1-5
Митник Т. Особливості психічного здоров’я особистості: критерії та показники. Психічне здоров’я особистості у кризовому суспільстві / збірник тез II Всеукр. наук.-практ. конф. Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2017. С. 269-271.
Тимофієва М.П. Проблема комунікативних, морально-етичних чинників збереження психічного здоров’я молоді. Актуальні проблеми психології, 2008. Том X. Вип. 7. С.498-509.
Чабан О.С. Психічне здоров’я. Тернопіль: ТДМУ, 2008. 480 с.
Шаронова І.В. Психічне здоров’я особистості як предмет психологічного дослідження. Проблеми сучасної психології. Збірник наукових праць КПНУ імені Івана Огієнка, Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України. 2013. Випуск 20. С. 738-747