ВІД ВЛАСНОЇ СПРАВИ ДО СПІЛЬНИХ СОЦІАЛЬНИХ ПРОЄКТІВ: ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ПРЕДИКТОРИ ЛОКАЛЬНОГО СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ

Анотація

Стаття описує результати наукової розвідки актуальної теми для сучасного соціально-економічного розвитку – потреби соціального єднання й громадянської згуртованості, що вимагає своєї реалізації в економічній діяльності, а отже, й сформованості відповідної соціальної складової професійної компетентності (ССПК) на етапі підготовки студентів – майбутніх фахівців у процесі здобуття вищої освіти. Мета статті: висвітлити можливості розвитку соціально-значимих складових підприємницької компетентності у студентів – майбутніх економістів при виконанні дидактичних завдань та розробленні спільних соціальних проектів (ССП) з дисциплін психолого-педагогічного циклу в процесі навчання підприємництву з метою розвитку локальної соціальної згуртованості й чутливості та превенції самотності як чинника соціально-економічної дисфункції учасників спільнот. Представлено зміст соціальних елементів у структурі підприємницької компетентності, до яких відносяться соціальний та людський капітали, які формують соціокультурне середовище, та які можна розглядати, як сукупність соціокультурних чинників ефективної економічної діяльності. Розкрито суть сприятливого економічного середовища «Економіка, яка працює для людей» як такої, що акцентує на політичному пріоритеті соціальної згуртованості, справедливості й розвитку, необхідності аналізу й проектування перспектив суспільства. Визначено сукупність соціокультурних агентів формування ефективного економічного середовища, серед яких: людські цінності та поведінкові прояви особистості, складові сфери духовного життя, моральні цінності та норми, взаємовідносини між людьми та безпосередньо чинників, які їх формують – освіта, етика, культура, і які чинять вплив на економічні соціальні, культурні процеси. Доведено, що великі можливості для формування вказаної соціальної складової підприємливості закладені у системі професійної підготовки майбутніх фахівців в закладах вищої та професійної освіти. Зроблено висновок, що в процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін, водночас із виявленням і розвитком особистісних рис та індивідуально-типологічних якостей студентів, необхідно звертати увагу на розвиток соціально важливих елементів в структурі підприємницької компетентності, розвиток яких забезпечує превенцію соціальної самотності, стає основою для формування соціальної згуртованості, сприяє розвитку само ідентичності, яка є чинником економічної включеності та ефективності. Показано, що виконання навчальних спільних проектів соціального спрямування дають позитивний вплив на самовираження й самоствердження, формування почуття належності до своєї діяльнісної групи. Зроблено узагальнення, що участь студентів у продуктивній (проектній) навчальній взаємодії сприяє пробудженню інтересу та формування діяльнісного особистісного наративу – канви для подальшого навчального й діяльнісного просування, побудови форсайт-сценаріїв локального розвитку на їх основі.