ТІЛЕСНО-ОРІЄНТОВАНА ТЕРАПІЯ ЯК ІННОВАЦІЙНИЙ ЗАСІБ ВІДНОВЛЕННЯ ЕМОЦІЙНО-ВОЛЬОВОЇ СФЕРИ ОСОБИ, ЯКА ПЕРЕНЕСЛА ІНСУЛЬТ
DOI:
https://doi.org/10.32689/maup.psych.2025.1.17Ключові слова:
тілесно-орієнтована терапія, психоемоційна реабілітація, емоційно-вольова сфера, інсульт, психосоматичний підхід, нейропсихологічне відновлення, реабілітаційна практика, травматичний досвід, дихальні техніки, усвідомлення тілаАнотація
У статті розглянуто актуальну проблему психоемоційної реабілітації осіб, які перенесли інсульт, з акцентом на відновлення емоційно-вольової сфери. Зазначено, що внаслідок інсульту у пацієнтів часто виникають порушення не лише моторних функцій, а й значні психоемоційні зміни, серед яких зниження самооцінки, апатія, емоційна нестабільність, тривожність і труднощі саморегуляції. Це негативно позначається на якості життя, ускладнює соціальну адаптацію та гальмує процес реабілітації. Автором проаналізовано сучасний стан наукових досліджень у галузі тілесно-орієнтованої терапії як психотерапевтичного методу, що базується на цілісному підході до тіла й психіки. Зазначено, що тілесно-орієнтована терапія передбачає використання дихальних практик, роботи з м’язовими затисками, тілесного усвідомлення, мікрорухів і технік заземлення (grounding) з метою емоційного розвантаження, зниження рівня стресу та активізації внутрішніх ресурсів особистості. На основі аналізу вітчизняних і зарубіжних джерел встановлено, що тілесно-орієнтована терапія має значний потенціал у відновленні психоемоційного стану людини після пережитої травми, зокрема після інсульту. Визначено п’ять ключових напрямів її впливу: відновлення зв’язку «тіло – емоція – свідомість», стабілізація емоційного фону, розвиток вольових зусиль, формування позитивного образу тіла, а також гнучкість та поєднуваність з іншими методами реабілітації. У статті також детально розкрито напрями та умови ефективного застосування тілесно-орієнтованої терапії: від етапу емоційної стабілізації до сприяння соціальній адаптації. Окрему увагу приділено умовам, що забезпечують успіх впровадження тілесно-орієнтованої терапії у реабілітаційні програми: індивідуальний підхід, професійна компетентність терапевта, поступовість у застосуванні технік, емоційна безпека середовища та інтеграція з іншими формами терапевтичної допомоги. Підсумовуючи, автор наголошує на необхідності ширшого наукового та практичного впровадження тілесно-орієнтованої терапії у реабілітаційну практику в Україні, а також на доцільності подальших емпіричних досліджень для розробки стандартів і доказової бази ефективності цього підходу в нейропсихологічній реабілітації.
Посилання
Зиза К. В. Психологічні особливості подолання депресії засобами тілесно-орієнтованої терапії у підлітків: квал. маг. роб. Київ, 2022. 129 с. URL: http://dspace.e-u.edu.ua/items/3fc2d862-eaa5-4ed5-8b1f-623d3e4043ef
Керестей В. В. Комплексна програма фізичної реабілітації осіб з гострим порушенням мозкового кровообігу у пізньому відновлювальному періоді6 дис. … канд наук з фіз. вих. та спорту. Київ, 2019, 239 с.
Козаченко О. В., Гудзенко С. В., Шимчук Т. В. Ефективність застосування методів тілесно-орієнтованої терапії у роботі з військовослужбовцями, які мають прояви хронічної втоми різного ступеня. Український медичний альманах. 2022. No 2. С. 28–31.
Козьолкін О. А., Мєдвєдкова С. О., Ревенько А. В. Реабілітація хворих на мозковий інсульт: навч. посіб. для самостійної роботи лікарів-інтернів за спеціальністю «Неврологія», «Загальна практика – сімейна медицина», лікарів-неврологів, сімейних лікарів. Запоріжжя: ЗДМУ, 2021. 87 с.
Мартинюк І. А. Техніки тілесно-орієнтованої терапії у корекції емоційних станів. Практична психологія та соціальна робота. 2007. № 8. С. 60–63.
Пітер А. Левін. Зцілення від травми. Київ: Видавництво Ростислава Бурлаки, 2022. 156 с.
Садова М. А. Вплив тілесно-орієнтованої терапії на депресивні стани наркозалежних клієнтів. Psychological journal. 2020. Том 6. Вип. 3. С. 113–125
Терлецька Л. Г. Тілесно-орієнтована психологія: навч. посіб. Київ: Главник, 2008. 128 с.
Тимошенко М. П. Тілесно-орієнтована терапія як інноваційний метод роботи психолога. Перспективи та інновації науки. №5 (39). С. 930–939.
Хлівна О. М., Магдисюк Л. І. Психологія тілесності: навч.-метод. посіб. Луцьк: Вежа-Друк. 2022. 192 с.
Хомуленко Т. Б., Крамченкова В. О. Методика проективної діагностики тілесного Я. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки». Херсон, 2016. Вип. 5. С. 39–45.
Pat Ogden. The Different Impact of Trauma and Relational Stress on Physiology, Posture, and Movement: Implications for Treatment. European Journal of Trauma Dissociation. 2020. №5 (2). DOI https://doi.org/10.1016/j.ejtd.2020.100172
Pylypenko N., Radchuk H., Shevchenko V., Horetska O., Serdiuk N., Savytska O. The Psychodrama Method of Group Psychotherapy. BRAIN. Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience. 2023. № 14 (3). РР. 134–149. DOI https://doi.org/10.18662/brain/14.3/466