ТРАНСФОРМАЦІЯ СОЦІАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ У ПРОЦЕСІ МІГРАЦІЇ У ЛЮДЕЙ З ДОСВІДОМ ПСИХОТРАВМ ДИТИНСТВА
DOI:
https://doi.org/10.32689/maup.psych.2025.2.14Ключові слова:
соціальна ідентичність, дитячі психотравми, ACE, посттравматичне зростання, PTGI, міграціяАнотація
У статті подано результати дослідження взаємозв’язку дитячих психотравматичних подій (Adverse Childhood Experiences, ACE), посттравматичного зростання (Posttraumatic Growth Inventory, PTGI) та соціальної ідентичності у мігрантів. Проблема трансформації ідентичності набуває особливої значущості в умовах сучасних соціокультурних викликів, вимушеної та добровільної міграції, що супроводжується зміною соціальних ролей і потребує психологічної адаптації. Теоретичний аналіз показав, що дитячі травми можуть виступати фактором уразливості дорослої особистості [6, с. 246], але водночас розвиток посттравматичного зростання є ресурсом для інтеграції та підтримки соціальних зв’язків [8, с. 457]. У дослідженні взяли участь 48 мігрантів (75% жінок), які перебувають у різних країнах. Використано опитувальники ACE, PTGI та Шкалу соціальної ідентичності Кемерона [5, с. 241]. Статистичний аналіз (описова статистика, кореляції Спірмена, непараметричні критерії U Манна–Уїтні та H Краскела–Уолліса) показав, що рівень ACE не має значущого зв’язку із показниками соціальної ідентичності та PTGI. Натомість рівень PTGI позитивно пов’язаний із загальним показником соціальної ідентичності та всіма її компонентами. Зроблено висновок, що процеси осмислення травматичного досвіду, розвиток нових можливостей, позитивні зміни у взаєминах та оцінці життя сприяють зміцненню соціальної ідентичності у дорослому віці. Практичні висновки стосуються фокусу на розвитку PTGI як чинника стійкості та інтеграції.
Посилання
Andrushko Y. Acculturation processes and trauma in forced Ukrainian migrants. Frontiers in Psychology. 2025. Vol. 16. Article 15721. (Scopus/WoS).
Berman S. L. Trauma and identity: A reciprocal relationship. Journal of Adolescence. 2020. Vol. 80. P. 219–229.
Bhugra D. Migration, cultural bereavement and cultural identity. British Journal of Psychiatry. 2005. Vol. 187. P. 299–301.
Bilewicz M., Soral W., Winiewski M. PTSD among Ukrainian war refugees in Poland. Current Psychology. 2024. https://doi.org/10.1007/s12144-024-12345
Cameron J. E. A three-factor model of social identity. Self and Identity. 2004. Vol. 3(3). P. 239–262.
Felitti V. J., Anda R. F., Nordenberg D. et al. Relationship of childhood abuse and household dysfunction to many of the leading causes of death in adults: The Adverse Childhood Experiences (ACE) Study. American Journal of Preventive Medicine. 1998. Vol. 14(4). P. 245–258.
Muldoon O. T. The role of social identity in traumatic experience. European Journal of Social Psychology. 2019. Vol. 49(2). P. 285–298.
Tedeschi R. G., Calhoun L. G. The Posttraumatic Growth Inventory: Measuring the positive legacy of trauma. Journal of Traumatic Stress. 1996. Vol. 9(3). P. 455–471.
Yefimova A. H. Соціально-психологічна адаптація українців в США. Психологія і суспільство. 2023. № 3. С. 44–53.
Zlyvkov V. L. (ред.) Психологія особистісної та соціальної ідентичності. Київ : Інститут соціальної та політичної психології НАПН України, 2022. 312 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.