МОДЕЛЮВАННЯ НАПРЯМКІВ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ: МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ

Автор(и)

  • В.В. Яценко Комунальний заклад «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради https://orcid.org/0000-0002-4494-0286

DOI:

https://doi.org/10.32689/2523-4536/68-11

Ключові слова:

соціальна відповідальність, заклади вищої освіти, цифрова культура, цифрові знання, рівень диджиталізації, чотирикутник відповідальності, розумне адміністрування, цифровий студент

Анотація

Метою цієї статті є дослідження та моделювання напрямків формування соціальної відповідальності в закладах вищої освіти. Були проведені огляд літератури, аналіз наукових досліджень та даних, що дозволили розробити теоретичну модель взаємозв'язку між цифровою культурою, знаннями про цифрові технології, рівнем диджиталізації та результативністю закладу вищої освіти. У статті було обґрунтовано сім гіпотез, які відображають взаємозв'язок між цифровою культурою, цифровими знаннями та рівнем диджиталізації в контексті формування чотирикутника відповідальності «Соціальність – економічність – екологічність – диджиталізація». Гіпотези стверджують, що цифрова культура, включаючи розумне адміністрування, має позитивний вплив на розвиток соціальної відповідальності в закладах вищої освіти. Це означає, що університети, які активно впроваджують цифрові технології та створюють сприятливу цифрову культуру, сприяють формуванню соціально відповідальних цінностей у студентів та персоналу. Цифрові знання, включаючи цифровий студент, є важливим фактором для розвитку економічної відповідальності в закладах вищої освіти. Це означає, що студенти, які володіють цифровими навичками та знаннями, можуть бути більш ефективними у розв'язанні економічних проблем та прийнятті рішень з урахуванням соціальних аспектів. Рівень диджиталізації, включаючи розумні заходи, має вплив на розвиток екологічної відповідальності в закладах вищої освіти. Це означає, що застосування цифрових технологій та розумних екологічних рішень може сприяти зменшенню впливу університетів на навколишнє середовище та підвищенню екологічної свідомості серед студентів. Враховуючи ці гіпотези, отримані результати дослідження підтверджують, що розвиток цифрової культури, цифрових знань та рівня диджиталізації є важливими факторами для формування соціальної, економічної та екологічної відповідальності в закладах вищої освіти. Впровадження цифрових технологій та використання розумних підходів можуть сприяти досягненню цілей чотирикутника відповідальності. Практична цінність цієї статті полягає у тому, що вона надає конкретні гіпотези та методологічні підходи, які можуть бути використані вищими навчальними закладами для впровадження соціальної відповідальності. Результати дослідження можуть бути корисними для університетів та студентів, що зацікавлені у розвитку соціальних та екологічних цінностей, а також у використанні цифрових технологій для досягнення цих цілей.

Посилання

Хопкінс М. Моделювання соціальної відповідальності: теорія та практика. Київ : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2015.

Манілов О. В. Соціальна відповідальність у системі вищої освіти: концептуальні аспекти. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Економічні науки. 2018. Т. 26, Вип. 1. С. 88–92.

Карасик О. С. Впровадження соціальної відповідальності в управління вищими навчальними закладами. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка. Серія: Економічні науки. 2019. Вип. 161. С. 173–179.

Kuzminska O., Golovanova N. Social responsibility of higher education institutions: theoretical approaches and practical implementation. Journal of Education Culture and Society. 2016. Vol. 7, No. 2. Pp. 127–135.

Petrova, I., Pavlova, J. Higher Education Institutions' Social Responsibility: Practices and Challenges. Revista Espacios. 2019. Vol. 40, No. 21. Pp. 10–25.

Moe, T. L., Schweitzer, N. B. Understanding the Relationships Between CSR Initiatives and Student Outcomes: A Review and Future Research Agenda. Journal of Marketing Education. 2016. Vol. 38, No. 3. Pp. 147–165.

Leisinger, K. M. The Corporate Social Responsibility of Universities. Journal of Business Ethics. 2018. Vol. 147, No. 3. Pp. 499–510.

Dauenhauer, P., Pattberg, K. Development of a Comprehensive Framework for Corporate Social Responsibility: Universities as a Contributor to Sustainable Development. Sustainable Development. 2018. Vol. 26, No. 2. Pp. 129–141.

Holden, R. Universities and Corporate Social Responsibility: Managing the Brand Reputation. Journal of Communication Management. 2015. Vol. 19, No. 4. Pp. 365–378.

Shcherbak, V., Ganushchak-Yefimenko, L., Nifatova, O., Shatska, Z., Radionova, N., Danko, Y., & Yatsenko, V. (2022). Using the Model of Benchmarking of Educational Services in a Socially Responsible Education-Innovation Cluster during the COVID-19 Pandemic. International Journal of Instruction, 15(2), 951–966.

O'Connor, A., Kelly, K. Implementing Corporate Social Responsibility in Higher Education Institutions: Developing Sustainable Futures. London: Routledge, 2020.

Hopkins, M. (2015) Modeliuvannia sotsialnoi vidpovidalnosti: teoriia ta praktyka. Kyiv: Vydavnychyi dim "Kyievo-Mohylianska akademiia".

Manilov, O.V. (2018) Sotsialna vidpovidalnist u systemi vyshchoi osvity: kontseptualni aspekty. Nau-kovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Seriia: Ekonomichni nauky. T. 26, Vyp. 1. Р. 88–92.

Karasik, O.S. (2019) Vprovadzhennia sotsialnoi vidpovidalnosti v upravlinnia vyshchymy navchaln¬ymy zakladamy. Visnyk Chernihivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni T. H. Shevchenka. Seriia: Ekonomichni nauky. Vyp. 161. Р. 173–179.

Kuzminska O., Golovanova N. (2016) Social responsibility of higher education institutions: theoretical approaches and practical implementation. Journal of Education Culture and Society. Vol. 7. No. 2. P. 127–135.

Petrova, I., Pavlova, J. Higher Education Institutions' Social Responsibility: Practices and Challenges. Revista Espacios. 2019. Vol. 40, No. 21. P. 10–25.

Moe, T.L., Schweitzer, N.B. (2016) Understanding the Relationships Between CSR Initiatives and Stu-dent Outcomes: A Review and Future Research Agenda. Journal of Marketing Education. Vol. 38. No. 3. P. 147–165.

Leisinger, K.M. (2018) The Corporate Social Responsibility of Universities. Journal of Business Ethics. Vol. 147. No. 3. P. 499–510.

Dauenhauer, P., Pattberg, K. (2018) Development of a Comprehensive Framework for Corporate Social Responsibility: Universities as a Contributor to Sustainable Development. Sustainable Development. Vol. 26. No. 2. P. 129–141.

Holden, R. (2015) Universities and Corporate Social Responsibility: Managing the Brand Reputation. Journal of Communication Management. Vol. 19. No. 4. P. 365–378.

Shcherbak, V., Ganushchak-Yefimenko, L., Nifatova, O., Shatska, Z., Radionova, N., Danko, Y., & Yat¬senko, V. (2022). Using the Model of Benchmarking of Educational Services in a Socially Responsible Educa¬tion-Innovation Cluster during the COVID-19 Pandemic. International Journal of Instruction, 15(2), 951–966.

O'Connor, A., Kelly, K. (2020) Implementing Corporate Social Responsibility in Higher Education Institutions: Developing Sustainable Futures. London: Routledge.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-01-30

Номер

Розділ

ДЕМОГРАФІЯ, ЕКОНОМІКА ПРАЦІ, СОЦІАЛЬНА ЕКОНОМІКА І ПОЛІТИКА