КУПІВЕЛЬНА ПОВЕДІНКА СПОЖИВАЧІВ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ ТА МАРКЕТИНГОВА ПОЛІТИКА ВИРОБНИКІВ

Анотація

У статті розглядаються етапи прийняття споживачем рішення про придбання товару, робіт чи послуг, та завдання маркетингових служб на кожному з цих етапів. У відносинах між покупцями, виробниками товарів, робіт та послуг і суспільством загалом відбувається постійний пошук точок перетину, коли інтереси цих трьох категорій учасників споживчого ринку збігаються. Зміст цих відносин та їх результатів характеризує поняття «соціального маркетингу», яке досліджувалося класиками теорії маркетингу – Ф. Котлером, Ж.Ж. Лабленом та іншими авторами. Новизна даної публікації полягає в тому, що автором проаналізовані окремі напрями трансформації вітчизняного соціального маркетингу, за допомогою яких він реагує на зміни у поведінці потенційного покупця внаслідок впливу російської агресії. Війна, її надзвичайні і мобілізаційні заходи вплинули на характер потреб громадян і можливості їх задоволення. Відбулися серйозні зрушення у соціальній структурі українського суспільства. Зміна соціального статусу учасників ринкових відносин позначилася на їхній споживчій поведінці. Скоротився обсяг елітного споживання, значних матеріальних втрат зазнав середній клас та найбідніші верстви населення, відповідно збільшилась кількість споживачів гуманітарної допомоги. У результаті значна кількість громадян перейшла на режим економії, повернулася до споживання дешевої, сурогатної продукції, готова погодитися на низьку ціну, а, відповідно, і нижчу якість. У такій ситуації виробники змушені шукати способи збереження своїх позицій на ринку за рахунок підвищення привабливості своєї продукції неціновими методами. Виникли та посилилися громадські групи, вплив яких на покупців раніше не вважався визначальним, наприклад, волонтерський рух, силові структури, окремі військові підрозділи. Отже, підприємці мають стати на шлях співробітництва з названими структурами, для яких характерними є ознаки громадянського суспільства. Змінилося ставлення аудиторії до джерел інформації, колишні авторитетні лідери думок втратили довіру, що призвело до необхідності пошуку нових інформаційних каналів. Змінюється характер обслуговування покупців, не припиняється пошук найефективніших торгових майданчиків з використанням можливостей цифрової доби. Загалом перед фахівцями стоїть глобальне завдання пошуку нових прийомів просування своїх товарів, робіт та послуг на ринку, формування привабливого іміджу фірми та її пропозицій. Вирішення цього завдання має супроводжуватися постійним моніторингом інтересів та можливостей споживчого ринку, удосконаленням маркетингової політики виробників товарів, робіт та послуг.