ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО КОНСТИТУЦІЇ В УКРАЇНІ ТА ПОЛЬЩІ: ЗАГАЛЬНІ ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ
DOI:
https://doi.org/10.32689/2617-9660-2021-4(16)-73-88Ключові слова:
внесення змін до конституції, закон, конституційний акт, конституційний референдум, конституціоналізм, конституція, легітимність конституції, основний закон.Анотація
У публікації сформовано теоретичні засади поняття внесення змін до конституції. Аналізуються основні положення національного та польського конституційного законодавства, у яких закріплені порядок та процедура внесення змін до Основного Закону. У переважній більшості зміни до Конституції привертають значну увагу суспільства, зумовлюють напруженість і гострі дискусії не лише щодо їх змісту, а й щодо процедури їх внесення. Найчастіше такі дискусії виникають у зв’язку з рішеннями конституційних судів щодо неконституційності внесених змін до конституції. Розкрито сутність і зміст процедур внесення змін до конституцій в Україні та Польщі. Здійснено аналіз основних способів внесення змін до конституцій та визначення їх впливу на конституційні процеси в Україні та Польщі. Виокремлено основні положення, що підлягатимуть порівняльному аналізу, а саме: способи внесення змін до конституцій, ініціативи внесення змін до конституцій, парламентські процедури, референдуми з питань внесення змін до конституцій, обмеження для внесення змін до конституцій та роль конституційних судів у внесенні змін до конституцій. Актуальним і дискусійним є питання щодо можливості конституційних судів визнавати неконституційним закони про внесення змін до Конституції. З одного боку, втручання органу конституційної юрисдикції у законодавчу сферу шляхом зміни редакції чинної конституції не є прийнятним, з іншого – прийняття парламентом відповідного закону без отримання висновку про відповідність його остаточної редакції Конституції порушує встановлену процедуру. З огляду на це необхідно прийняти заходи щодо посилення ролі конституційних судів у процедурі внесення змін до Основних Законів, а саме їх можливості впливати на парламенти за умови ухвалення ними законів про внесення змін до конституцій із порушенням встановлених правил і перешкоджати цьому.
Посилання
Погорілко В. Роль та значення Конституції в українському державотворенні і правотворенні. Українсько-грецький міжнародний науковий юридичний журнал «Порівняльно-правові дослідження». 2006. № 1. С. 23-32.
Ющик О. І. Суперечності Конституції України як юридична передумова її змінення. Актуальні проблеми конституційного права та державотворення: Збірник наукових праць. 2008. Ч. 1. С. 41-45.
Шаповал В. П’ять років Конституції України: реалії і проблеми. Віче. 2001. № 6. С. 13-23.
Доклад о конституционных поправках, принят Венецианской комиссией на 81-м пленарном заседании (Венеция, 11-12 декабря 2009 г.) URL: https://www. venice.coe.int/webforms/documents/default. aspx?pdffile=CDL-AD(2010)001-rus (дата звернення 14.06.2021)
Шаповал В. Юридичний феномен Конституції держави. Вісник Конституційного Суду України. 2003. № 5. C. 96-112.
Garlicki L. Polskie prawo konstytucyjne: zarys wykladu. 12 wydanie. Warszawa, 2008. 438 s.
Совгиря О.В., Шукліна Н.Г. Конституційне право України. Повний курс: навч. посібник. Київ: Юрінком Інтер, 2018. 556 с.
Тесленко М. «Непорушність» Конституції як особлива гарантія її правової охорони. Право України. 2006. № 11. С. 10-14.
Лунь З. І. Правова охорона Конституції України: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.02. Київ, 2003. 16 с.
Бірмонтієне Т. «Невидимі» поправки до конституції: роль конституційного суду. Вісник Конституційного Суду України. 2016. № 4-5. С. 223-238.
Тацій В.Я. Актуальні питання розвитку вітчизняного конституціоналізму на сучасному етапі державотворення. Вісник Академії правових наук України. 2008. № 3 (54). С. 35-42.
Багрій О. Сутність принципу верховенства Конституції України. Підприємництво, господарство і право. 2013. № 9. С. 83-87. 13. Конституція України. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96- %D0%B2%D1%80 (дата звернення 10.06.2021). 14. Про Регламент Верховної Ради України: Закон України від 10.02.2010 р. № 1861-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/1861-17#top (дата звернення 10.06.2021).
Про всеукраїнський референдум: Закон України від 26.012021 р. № 1135-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/1135-20#Text (дата звернення 10.06.2021).
Konstytucja Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 2 kwietnia 1997 r. URL: http:// isap.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/ WDU19970780483/U/D19970483Lj.pdf (дата звернення: 12.06.2021).
Ustawa z 14 marca 2003 r. o referendum ogólnokrajowym, t.j. Dz. U. z 2015 r., poz. 318. URL: http://isap.sejm.gov.pl/isap.nsf/ DocDetails.xsp?id=WDU20030570507 (дата звернення 12.06.2021).
Оніщенко О. В. Конституція України як основне джерело конституційного права України: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.02. Київ, 2005. 21 с.
Поличко Т. В. Верховенство конституційних норм у національній системі права: порівняльно-аналітичне дослідження: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.02. Ужгород, 2020. 21 с.
Polskie prawo konstytucyjne / Pod red. Dariusza Góreckiego. 4-te wydanie. Warszawa, 2012. 318 s.
Banaszak B. Prawo konstytucyjne. 4. wydanie. Warszawa, 2008. 774 s.
Wojtczak D., Bisztyga A. Teoretyczne i komparatystyczne uwagi o trybie zmiany konstytucji i jej preambuły. Prace Naukowe Wydziału Prawa, Administracji i Ekonomii Uniwersytetu Wrocławskiego); (E-Monografie; nr 114). S. 65-76.
Різник С. В. Конституційність нормативних актів: сутність, методоло- гія оцінювання та система забезпечення в Україні: автореф. дис... докт. юрид. наук: 12.00.02. Київ, 2021. 42 с.