ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА У СФЕРІ СУДОВО- ЕКСПЕРТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЯК ЕЛЕМЕНТ ОБ'ЄКТА ТЕОРІЇ СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ
DOI:
https://doi.org/10.32689/2617-9660-2019-3(5)-60-67Ключові слова:
судово-експертна діяльність, теорія судової експертизи, судово-експертні науки, державна політика в сфері судово-експертної діяльності, Державний комітет судових експертиз Республіки Білорусь.Анотація
У статті аналізуються недоліки традиційного для теорії судової експертизи підходу до аналізу судово-експертної діяльності. Одним із значущих недоліків, на думку автора, є те, що з області пізнання випадають значущі закономірності реалізації державної політики у сфері судово-експертної діяльності. Відзначається, що хоча теорія судової експертизи є молодою галуззю наукових знань і навіть не має остаточної назви, прослідковується загальна тенденція до відокремлення наукових знань в галузі судової експертизи незалежно від національних наукових традицій, прийнятої термінології. Інтерес до даної галузі науки у Республіці Білорусь останнім часом зріс. Багато в чому це пов'язано з реалізацією в Білорусі централізованої моделі судово-експертної діяльності та оформленням державної політики у сфері судово-експертної діяльності в якості самостійної сфери державної політики. Автор констатує недоліки теорії судової експертизи, які проявилися в тому, що питанням організаційно-правового забезпечення судово-експертної діяльності не приділялося уваги. Ці питання не мали свого місця у структурі теорії. На думку автора, це стало наслідком недоліків теоретичної моделі судово-експертної діяльності у теорії судової експертизи. Філософія пізнання об'єкта теорії не включає аналіз державної політики в сфері судово-експертної діяльності. У статті аналізується концепція «блоків» судово-експертної діяльності, запропонована М.Я. Сегаєм. Відзначається проривний характер даної концепції. Разом з тим, вказується на недостатню її універсальність і системність. Запропонована альтернатива у вигляді аналізу рівнів судово-експертної діяльності. Три рівня судово-експертної діяльності (діяльність експерта, діяльність експертної організації, державна політика в сфері судово-експертної діяльності) в повній мірі охоплюють всі значущі аспекти судово-експертної діяльності та забезпечують їх системне уявлення.
Посилання
Staff skill requirements and equipment recommendations for forensic science laboratories. – UN, New York, 2011. – P. 5-13.
Комиссарова, Я. В. Концептуальные основы профессиональной деятельности эксперта в уголовном судопроизводстве: автореф. дис. … док. юрид. наук: 12.00.12; 12.00.09 / Я.В.Комиссарова. – Москва, 2013.
Винберг, А. И. Судебная экспертология (общетеоретические и методические проблемы судебных экспертиз): учеб. пособие / А. И. Винберг, Н. Т. Малаховская. – Волгоград, 1979. – с. 50.
Россинская, Е.Р. К вопросу о современной концепции судебной экспертологии/ Е.Р. Россинская // Теорiя та практика судовой экспертизи i кримiналистики: сб. науч. тр.; ред- кол.: М.Л. Цимбал [и др.]. – Харьков: Право, 2013. – Вып. 13. – С. 217.
Сегай, М.Я. Судебная экспертология: объект, предмет, природа и система науки/ М.Я. Сегай // Теорiя та практика судовой экспертизи i кримiналистики: сб. науч. тр.– Харьков: Право, 2003. – Вып. 1. – С. 4-25.
Аверьянова, Т.В. Еще раз о предмете общей теории судебной экспертизы /Т.В. Аверьянова // Вестник экономической безопасности, – 2016. – №4. – С. 14.
Швед, А. И. Формирование единого экспертного ведомства: результаты и перспективы / А. И. Швед // Судебная экспертиза Беларуси. – 2015. – № 1. – С. 8-11.
