ГЕНЕЗИС МЕХАНІЗМУ УЧАСТІ ГРОМАДСЬКОСТІ В ФОРМУВАННІ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ З ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ІЗ НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ – ДО КОНСТИТУЦІЇ ПИЛИПА ОРЛИКА 1710 Р.
DOI:
https://doi.org/10.32689/2617-9660-2019-4(6)-101-119Ключові слова:
демократія, медицина, охорона здоров’я, громадськість, громадянське суспільство, партисипаторна демократія, державне управління, механізм державного управління.Анотація
Стаття присвячена дослідженню витоків і процесів утвердження механізму участі громадськості в державному управлінні в сфері охорони здоров’я в Україні та за кордоном із найдавніших часів – до Конституції Пилипа Орлика 1710 р. З цією метою авторкою статті досліджено низку взаємопов’язаних питань у межах вищезазначених хронологічних меж: по-перше, генезис феномену громадськості й громадянського суспільства й історичних форм їх буття та діяльності; по-друге, історію демократії та багатоманітності її форм, у першу чергу, безпосередньої, представницької та партисипаторної; по-третє, історію становлення та розвитку охорони здоров’я в Україні в контексті розвитку медицини в світі; по-четверте, генезис методів, форм, механізмів і інституцій державного управління в сфері охорони здоров’я; по-п’яте, розвиток конституційного права громадян на участь в управлінні державними справами, зокрема, в сфері державного управління охороною здоров’я. Досліджуються витоки державного управління та охорони здоров’я в державах стародавнього Сходу (Шумер, Аккад, Єгипет Китай і ін.), а також у Давній Греції та Давньому Римі, й обгрунтовується висновок, що епоха Античності стала не лише колискою для Західної моделі механізму демократичного державного управління, а й сприяла трансформації сакрально-містичних підходів у медицині до матеріально-раціоналістичних. Аналізуються недооцінені у сучасній європейській науці механізми управління охороною громадського здоров’я і розвитком медичної науки в арабських халіфатах. Приділено увагу зародженню державного управління в сфері охорони здоров’я, протидії епідеміям і розвитку медичної освіти у Середньовічній Європі. Визначаються особливості зародження перших слов’янських держав, зокрема Київського князівства, а також «вічевій демократії», як формі державного управління, заснованій на повновладді народу. При цьому, наголошується, що охорона здоров’я в давніх слов’ян, як власне і у варягів, яких запрошували на князювання, навряд чи обговорювалися поза межами конкретної родини. Із часів руйнування Києва військами хана Батия в 1240 р. і упродовж т.з. «темних віків» охороною здоров’я на землях Київського та інших слов’янських князівств опікувалися переважно монастирі, а також міста, наділені Магдебурзьким правом. Зроблено висновок, що Конституція Пилипа Орлика 1710 року, за майже вісімдесят років до появи перших конституцій Франції чи США, внормувала модерну модель організації публічної (державної) влади в Україні, засновану на засадах народовладдя. І хоча питання управління охороною здоров’я в ній залишилось неунормованим, починаючи з XVIII ст. вони стають предметом публічного управління місцевих громад. У подальшому (XIX – поч. XX ст.) розвиток механізму державного управління в сфері охорони здоров’я в Україні визначався відповідною державною політикою Російської та Австро-Угорської імперій, в складі яких перебували Українські землі.
Посилання
Гирик М.А. Інституціоналізація участі громадян у здійсненні державного управління. Автореф. десерт. на здоб. наук. ступ. канд. наук з держ. управління. Київ, 2015. 20 с.
Пухкал О.Г. Модернізація системи державного управління в контексті розвитку громадянського суспільства в Україні. Автореф. дис. на здоб. наук. ступ. докт. наук з держ. управління. Київ: НАДУ, 2009. – 36 с.
Федоренко Т.А. Участь громадськості у формуванні державної політики у сфері охорони здоров’я в Україні та міжнародні стандарти партисипаторної демократії / Медико-соціальні засади публічного врядування у сфері охорони здоров’я : монограф. / кол. автор. ; за заг. ред. М.М. Білинської, Н.О. Власюк, О.Д. Фірсової. Київ: НАДУ, 2018. С. 113-129.
Федоренко Т.А. Громадськість і громадянське суспільство як суб’єкти формування та реалізації державної політики у сфері охорони здоров’я / Т.А. Федоренко. Вісник НАДУ при Президентові України (Серія «Державне управління»). 2016. № 4. С. 137-142. 5. Пилянкевич Н.И. История философии права. Под ред. проф. Н. Рененкампфа. С предисл. Киев: В Универит. типограф., 1870. 299 с.
Харари Ю.Н. Sapiens. Краткая история человечества; пер. с англ. Л. Сумм. Москва: Синдбад, 2016. 520.
Мак-Ніл В. Піднесення Заходу. Історія людського суспільства. Київ: Ніка-Центр, 2002. 1111 с.
Фрэзер Дж. Золотая ветвь: Исследование магии и религии / Дж. Фрэзер; пер. с англ. М. К. Рыклина. М.: ТЕРРА-Книжный клуб, 2001. 528 с.
Біблія / В пер. Івна Огієнка. 15. Вихід. URL: https://bibleonline.ru/bible/ubio/ exo-15/
Вебер Г. Всемирная история. Том 1. История древности (пер.). Москва: Типограф. Грачева и Ко, 1860. 706 с.
Лейст О. Э. Сущность права. Проблемы теории и философии права. Москва: ИКД «Зерцало-М», 2002. 288 с.
Кареев Н.И. Государство-город античного мира. Опыт исторического построения политической и социальной эволюции античных гражданских общин. Предисл. и примеч. А.В. Сазонова. Москва: Гос. публ. ист. б-ка России, 2014. 480 с.
Алексеев Н.Н. Идея государства. Очерки по истории политической мысли. Нью-Йорк: Изд-во имени Чехова, 1955. 407 с.
Крижицький С.Д., Зубар В.М., Русяєва А.С. Античні держави Північного Причорномор’я. Другий том 15-томного вид. «Україна крізь віки». Київ: Вид. дім. «Альтернатива», 1998. 352 с.
Аристотель. Политика; пер. с греч., предисл. и послесл. С. А. Жебелева ; примеч. и комент. А. И. Доватура. Москва: Академический проект, 2015. 318 с.
Мультановский М.П. История медицины. Медицина Древней Греции; Проект кафедры истории медицины Московского государственного медико-стоматологического университета им. А.И. Евдокимова. URL: http://www.historymed.ru/training_ aids/textbook/medicine_in_ancient_greece_ rome_alexandria/
Хелд Д. Модели демократии. Третье изд.; перевод с англ. М. Рудакова. Москва: Изд. дом «Дело» РАНХиГС, 2014. 544 с.
Виппер Р.Ю. История Греции в классическую эпоху IX-IV вв. до Р.Х. ; послеслов. Р.В. Павловского. Санкт-Петербург: Коло, 2018. 768 с. : карт.
Льюис Г. Дж. История философии от начала ее в Греции до настоящих времен. Под ред. В. Спасовича. С.-Петербург: Типо- гр. Н. Тиблена и Ко., 1865. 816 с.
Чичерин Б.М. Общее государственное право; под ред. и с предисл. В.А. Томсинова. Москва: Зерцало, 2006. 536 с.
Лотюк О.С. Конституційно-правові основи розвитку та функціонування громадянського суспільства в Україні: монограф. За ред. В.Л. Федоренка. Київ: Вид-во Ліра-К, 2016. 336 с.
Иерниг Р. Дух римского права на различных ступенях его развития. Пер. с нем. С третьего исправл. нем. изд. Часть первая. С.-Петербург: В типогр. В. Безобразова и Ко, 1875. 309 с.
Кольб Г. Фр. История человеческой культуры с очерком форм государственного правления, политики, развития свободы и благосостояния народов. Пер. с 3-го перераб. и знач. доп. нем. изд. под ред. А.А. Рейнгольдта. Киев ; Харьков : Юж.-рус. кн- во Ф.А. Иогансона, 1896-1899 (Киев). [2], 588, IV с.
Лолм де Г. Конституция Англии или Состояние английского правления, сравненного с Республиканской формою и другими Европейскими Монархиями в 2 томах. Пер. с фр. И. Татищева. Первый том. Москва: В Университетской Типографии, 1806. 266 с. 25. Вебер А. История европейской философии. Пер. со 2-го франц. изд-я. Под ред. и с пред. проф. Ун-та Св. Владимира А.А. Козлова. Киев: Имп. Е.Я. Федорова, 1882. 409 с.
Пашков К.А. Средние века. Медицина в Халифатах, Закавказье, Азии и Западной Европе. Кафедра истории медицины МГМСУ им. А.И. Евдокимова. URL: http://www.historymed.ru/education/ lec_7_20190301.pdf
Дейвіс Н. Європа: Історія. Пер. з англ. П. Таращук, О. Коваленко. Київ: «Основи», 2014. 1464 с.
Корф С.А. История Русской государственности. Том I. Основные черты древне-русского государства. С.-Петербург: Типограф. Тренке и Фюсно, 1908. 274 с.
Плохій С. Брама Європи. Пер. з англ. Р. Клочка. Харків: Книжковий Клуб, 2016. 496 с.
Дымша Л. Государственное право Швеции. Том первый. Часть историческая. С.-Петербург: Типогр. П.П. Сойкина, 1901. 404 с. 31. Янчук А.О. Безпосереднє здійснення влади народом в Україні (конституційно-правовий аналіз) : монограф. / А.О. Янчук. – Кам’янець-Подільський : ТОВ «Друкарня Рута», 2014. 489 с.
Аркас М. Історія України-Русі; з 210 малюнками, портретами і 9 картами. Краків: Б.в., 1912. 392 с.
Владимирский-Буданов М. Обзор истории русского права / М. Владимирский-Буданов ; изд. 7-е. Петроград; Киев: Изд. Книжн. маг. Н.Я. Оглоблина, 1915. 699 с.
Собрание важнейших памятников по истории древнего русского права. Состав.: И. Лазаревский, Як. Утин. С. Петербург: Типогр. Губерн. правл., 1859. 428 с.).
Градовский А.Д. Государственное право важнейших европейских государств / Градовский А.Д. Собрание сочин. Том четвертый. С.-Петербург: Типогр. М.М. Стасюлевича, 1900. 813 с.
Тахтарев К. От представительства к народовластию. К изучению новейших стремлений политического развития со- временного общества. С.-Петербург: Тип. Б.М. Вольфа, 1907. 228 с.
Оніщук М. В. Референдна демократія : проблеми конституційної теорії та практики: монографія; НАН України, Київ. ун-т права. Київ: Вид-во Європейського ун-ту, 2009. 450 с.
Погорілко В. Ф., Федоренко В. Л. Референдне право України: Навч. посібник. Київ: Вид-во “Ліра-К”, 2006. 366 с.
Конституції і конституційні акти України. Історія і сучасність ; 3-є вид. (До 15-річчя Конституції України). Упорядн. І.О.Кресіна, О.В. Батанов; відп. ред. Ю.С. Шемшученко. Київ: Вид-во «Юридична думка», 2011. 328 с.
Полонська-Василенко Н. Історія України у 2-х томах. Том II (від половини XVII ст. до 1923 року). Мюнхен: Українське вид-во, 1976. 599 с.
Fedorenko T. Prawo człowieka do uczęstnictwa w kształtowaniu i realizacji państwowej polityki w zakresie ochrony zdrowia / Ochrona praw człowieka w wymiarze uniwersalnym. Akcjologia – instytucje – nowe wyzwania – praktyka. Red. naukowa J. Jaskiernia, K. Sprzyszak. Toruń: Wydawnictwo Adam Marszałek, 2017. S. 418- 421.