ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ ТА МОЖЛИВОСТІ ЙОГО ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ В УКРАЇНІ
DOI:
https://doi.org/10.32689/2617-9660-2020-1(7)-219-227Ключові слова:
протидія корупції, антикорупційна боротьба, корупційні діяння, заходи антикорупційної боротьби, антикорупційний стратегічний план.Анотація
Стаття присвячена розгляду зарубіжного досвіду протидії корупції та можливості його імплементації в Україні. Встановлено, що досвід, здобутий розвиненими країнами в антикорупційній боротьбі, є свідченням того, що найбільшою ефективністю у цьому питанні вирізняються ті держави, які у вирішенні відповідної проблематики використовують комплексний та дуже принциповий підхід. З’ясовано, що багато країн світу з ціллю здійснити цілеспрямовані заходи здійснили розробку, ухвалення та введення в дію спеціальних законів щодо протидії корупції. Розглянуто досвід протидії корупції у Фінляндії. Встановлено, що фінська система боротьби з корупцією не зараховує корупційні діяння до злочинів, а переважно кваліфікує як адміністративні правопорушення, за здійснення яких можна понести кримінальну відповідальність тільки у разі їхньої особливої тяжкості. Розглянуто досвід протидії корупції у Нідерландах. Встановлено, що для нашої країни необхідний позитивний досвід полягає в громадському обговоренні дієвості роботи МВС щодо того, як розслідуються корупційні скандали. Розглянуто досвід протидії корупції у Ізраїлі, Грузії, Федеративній Республіці Німеччина. Встановлено, що антикорупційна боротьба в Німеччині заснована на завданні знищити матеріальну, у першу чергу, фінансову, базу анти законних угруповань. Розкрито боротьбу з корупцією у країнах Балтії, Великій Британії, Франції, Італії та Південній Кореї. Виокремлено спільні адміністративні заходи антикорупційної боротьби кожної з цих держав та визначено кроки, які треба зробити в Україні, зокрема забезпечити чесне і відповідальне управління; домогтися цілковитої незалежності судочинства; встановити суворий нагляд за тим, чи дотримуються високі етичні стандарти для посадовців; встановити високий соціальний захист держслужбовців; гарантувати незалежність ЗМІ, залучати громадський сектор до протидії корупції; посилити закони та їхню реалізацію; створити економічні механізми; зробити ринки і конкуренцію значимішими; морально-психологічно налаштувати суспільство і весь корпус посадовців не сприймати корупцію; забезпечувати громадськість інформацією.
Посилання
Задворних С.С. Рекомендації щодо імплементації зарубіжного досвіду по боротьбі з тінізацією фінансових потоків. Інноваційна економіка. 2015. № 2. С. 200-203.
Черніков Д.Ю. Інформаційно-комунікаційні технології як ефективний інструмент протидії корупції. Молодий вчений. 2018. № 11(2). С. 948-950.
Семенов В. Кому по силам победить коррупцию?. Вечерний Харьков. 2009. № 143. С. 4.
Ільєнок Т.В. Зарубіжний досвід адміністративно-правової протидії корупції. Юридична наука. 2012. № 12 С.42-52.
Халковський О.М. Досвід протидії корупції у зарубіжних країнах. Економіка та держава. 2011. № 3. С. 104-106.
Чередниченко О.Ю. Організаційно-економічний аспект використання досвіду створення та діяльності антикорупційних структур країн ЄС в роботі щодо запобігання та протидії корупції в Україні. Вісник економіки транспорту і промисловості. 2017. Вип. 58. С. 239-247.
Коруля І.В. Зарубіжний досвід у сфері протидії корупції та можливість його використання в Україні. Порівняльно-ана- літичне право. 2014. № 1. С. 170-173.
Немержицький Є.В. Корупція в Україні: причини, наслідки, механізми протидії: монографія. К. : КНТ, 2008. 368 с.
Чемерис І.В. Зарубіжний досвід протидії корупції в системі державного управління. Стратегічні пріоритети. 2009. № 3 (12). С. 110-118.
Задорожний С.А. Механізми запобігання та протидії корупції в органах місцевої влади : дис. … канд. наук з держ. упр. : 25.00.02. Київ, 2016. 251 с.