DIGITAL-КОМУНІКАЦІЇ В АДМІНІСТРУВАННІ УРЯДОВОЇ ПРОГРАМИ «ДОСТУПНІ ЛІКИ»

Анотація

У статті акцентовано увагу на основних проблемах доступності лікарських засобів громадянам. Наголошено, що введення в дію з 1 квітня 2017 року урядової програми «Доступні ліки» потребує на детальне вивчення дієвості та со- ціально-економічної ефективності механізму реімбурсації вартості препаратів для лікування 3-х категорій захворювань (серцево-судинних, цукрового діабету II типу та бронхіальної астми). Акцентовано, що лікарські засоби, що підлягають реімбурсації за урядовою програмою «Доступні ліки» з 1 квітня 2019 р. відпускаються аптечними закладами виключно за електронними рецептами, виписаними через електронну систему охорони здоров’я, що потребує digital-комунікацій. Проаналізовано перші кроки запровадження digital-комунікацій в адмініструванні урядової програми «Доступні ліки» та встановлено їх вплив на рівень як фізичної, так і економічної доступності громадян до лікарських засобів, а також дієвість контролю ефективності використання бюджетних коштів, спрямованих на реімбурсацію вартості лікарських засобів. Наголошено на потребі активізації діалогу Національної служби здоров’я України з громадськістю з питань дії механізму реімбурсації. Констатовано, що тривалий час комунікативна взаємодія між НСЗУ та громадськістю із зазначених питань обмежувалась виключно зверненнями та скаргами. Акцентовано, що стейкхолдери потребують на більш досконалий комунікативний механізм взаємодії з НСЗУ, який би завдяки зворотному інформаційному зв’язку забезпечив досягнення позитивного комунікативного ефекту. Визначено групи пріоритетних стейкхолдерів, чиї інтереси із запровадженням digital-комунікацій в адмініструванні урядової програми «Доступні ліки» до тепер лишаються поза увагою. Встановлено існуючі недоліки в організації digital-комунікацій за урядовою програмою «Доступні ліки» та запропоновано практичні рекомендації з її удосконалення за стейкхолдер-підходом, реалізація яких на практиці дозволить у найближчій перспективі забезпечити як зростання рівня доступності громадян до лікарських засобів, так і зростання рівня соціально-економічної ефективності механізму реімбурсації.