ФУНКЦІОНАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНИХ ФАКТОРІВ ЯК ІМПЕРАТИВУ ПЕРЕХОДУ ДО МОДЕЛІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32689/2617-9660-2020-3(9)-255-262Ключові слова:
державне управління, публічне управління, інформаційно-технологічні фактори, інформаційне суспільство, суспільні комунікації, громадянське суспільство.Анотація
У статті узагальнено функціональні характеристики сучасних інформаційно-технологічних факторів як імперативу переходу до моделі публічного управління. Визначено, що інформаційно-технологічні фактори відіграють ключову роль в побудові самої системи публічного управління. Нові засоби і технології інформаційної взаємодії повністю змінюють принципи організації системи публічного управління. Поява таких технологій дає можливість: оперативно створювати робочі групи, центри, штаби для вирішення актуальних проблем суспільства з можливістю підключення всього суспільного потенціалу; повсюдно проводити громадські слухання та експертизу найважливіших проектів суспільства, населення, держави. Це дозволить значно зменшити ступінь помилок і прорахунків. Крім цього, здійснення державного, муніципального та громадського контролю (нагляду) у різних сферах буде носити характер прозорого і ефективного; система публічного управління наповниться реальним, фактичним змістом в повному сенсі цього слова, так як не буде формальної причини для вирішення головного протиріччя сучасної системи управління – відриву об’єкта управління від процесу самого управління. Напрямки такого механізму – прозорість влади, її стану, її ефективності та результативності. Досліджено наступні характерні риси суспільних комунікацій на основі інформаційно-технологічних факторів: активізація потенціалу суспільства в особі його активних громадян, груп, верств і цілих територій; трансформація процесу публічного управління з хаотичних прикладів і напрямків, в процеси динамічні, стійкі і повсюдні. Доведено, що режим суспільної комунікації, як основа відкритого інформаційного суспільства, сприяє ефекту синергетики на основі підвищення довіри громадян, інститутів громадянського суспільства до держави, до її органів влади з одного боку, а з іншого – дає можливість багаторазового збільшення ресурсів влади за рахунок участі самого населення.
Посилання
Грицяк І.А. Реформа публічного управління в Україні: виклики, стратегії, майбутнє: монографія / відп. ред. І.А. Грицяк. Київ: К.І.С., 2009. – 240 с.
Інформаційне суспільство в світі та Україні: проблеми становлення та закономірності розвитку: колективна монографія / За ред. д.філософ.н., проф. В.Г. Воронкової; Запоріз. держ. інж. акад. Запоріжжя: ЗДІА, 2017. – 282 с.
Публічне управління та адміністрування в умовах інформаційного суспільства: вітчизняний і зарубіжний досвід: монографія / За заг. ред. С. Чернова, В. Воронкової, В. Банаха, О. Сосніна; Запоріз. держ. інж. акад. Запоріжжя: ЗДІА, 2016. – 606 с.
Барікова А.А. Електронна держава: нова ефективність урядування: монографія. / А.А Барікова. К. : Юрінком Інтер, 2016. – 135 с.
Гасимов Р.А. Електронне урядування як механізм публічного управління та адміністрування: автореф. дис. ... канд. наук з держ. упр. : 25.00.02 / Р.А. Гасимов. – Ін-т законодавства Верховної Ради України. – Київ, 2018. – 20 с.
Боднар І.Р. Сучасні реалії інформаційного суспільства: проблеми становлення та перспективи розвитку: монографія / І.Р. Боднар. – Львів: Видавництво Львівської комерційної академії, 2013. – 310 с.
Ільницький М.П. Адміністративно-правове регулювання електронного урядування у сфері публічного управління в Україні: автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07. / М.П. Ільницький Держ. ВНЗ «Ужгород. нац. ун-т» М-ва освіти і науки України. Ужгород, 2017. – 15 с.
Іщенко В.М. Міжнародний досвід упровадження електронного урядування. // В. М. Іщенко / Держава та регіони. 2018. – № 4. – C. 26–30.