ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИМИ РИЗИКАМИ: ПАРАДИГМА СУТНІСНО-ОРГАНІЗАЦІЙНИХ АСПЕКТІВ В УМОВАХ ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32689/2617-9660-2021-4(16)-161-166Ключові слова:
державне управління, соціально-економічні ризики, діджиталізація, механізми державного управління, цифрова трансформація.Анотація
Статтю присвячено дослідженню проблематики державного управління соціально-економічними ризиками в умовах діджиталізації крізь призму сутнісно-організаційних аспектів. За результатами комплексного дослідження зроблено висновок, що показники ефективності державного управління, як ступеня цілеспрямованого впливу на об’єкти управління в соціально-економічній сфері (зокрема, зростання інвестицій, поліпшення демографічної ситуації, розвиток житлової сфери, стимулювання розвитку регіональних центрів просторового розвитку, тобто «полюсів» зростання, підвищення рівня безпеки особистості і охорона громадськості порядку), повинні бути конкретними, взаємопов’язаними і оцифрованими. В основу даного підходу покладено визначення базових напрямків діяльності за такими фінансово-цільовими блоками як розвиток людського потенціалу, економічний розвиток, розвиток інфраструктури, розвиток територій, ефективне управління власністю та фінансами, а також ступінь цифрової діджиталізації та впровадження інноваційних технологій в усіх сферах суспільно-державного життя. Акцентовано увагу на тому, що розвиток цифрової економіки характеризується системними змінами в сфері державного управління, що призводить до виникнення протиріч у взаємодії нових і діючих інститутів, загострення фундаментальних ризиків, пов’язаних з неефективністю раніше проведених інституціональних реформ, що мають стратегічний характер і впливають на розподіл завдань і вибір інституційних принципів цифровізації економіки. Відтак, в даний час цифрові підходи і технології в сфері державного управління знаходяться на етапі активного розвитку. Впровадження цифрових технологій на основі якісних наукових положень та концепцій за умови оптимізації ризиків і вирішення фінансових проблем створює базові передумови для переходу до якісно-нової моделі суспільного розвитку, більш відповідної глобальним викликам розвитку української економіки.
Посилання
Орєхова Т. В. Теоретичні і прикладні проблеми моделювання сталого розвитку економічних систем : монографія. Донецьк : Сучасний друк, 2013. 467 с.
Ковальчук К. Ф. Інноваційно-інвестиційна політика сталого розвитку регіонів України: від теорії до практики. Донецьк : ІМА-прес, 2012. 214 с.
Беликова Т. Ю., Мищенко С. Г. Управление стратегическим развитием жизнеспособных экономических систем: модели, механизмы и инструменты : монография. Киев, 2012. 381 с.
Авер’янов В. Б. Державне управління в Україні. Київ : Інститут держави і права ім. В. М. Корецького, 1999. 260 с.
Нижник Н. Р., Олуйко В. М. Державне управління в Україні. Львів : Львівська політехніка, 2002. 352 с.
Бандурка О. М. Державне регулювання економіки. Харків : Видавництво Університету внутр. справ, 2000. 160 с.
Бакуменко В. Д. Теоретичні та організаційні засади державного управління. Київ : Видавництво НАДУ, 2003. 210 с.
Грабар Н. С. Становлення та трансформація механізмів державного управління (на прикладі управління інтелектуально-інноваційними ресурсами економіки в Україні). Вісник НУЦЗУ. Серія «Державне управління». 2021. Вип. 1(14). С. 58-65.