ПРАВОВЕ РЕФОРМУВАННЯ КІБЕРЗАХИСТУ

Анотація

Кібербезпека та боротьба з кіберзлочинністю в умовах інтеграційних процесів постійно потребують системних змін засобів і методів в регулюванні та впровадженні новітніх правових і високотехнологічних рішень. Закордонний досвід функціонування системи правового регулювання боротьби з кіберзлочинністю для нашої країни обумовлений загостренням ситуації зі збільшення обсягів злочинної діяльності в кібермережах і повільної на державному рівні передової розвиненості в даній сфері. Масштаби мережі Інтернет свідчать про відсутність локального функціонування окремих елементів кіберзлочинності в межах держави чи регіону, тому у будь-якому випадку національне законодавство повинно відповідати загальновизнаним, світовим стандартам у цій сфері для можливостей доцільної міжнародної співпраці. Окрім того, процес формування чи становлення системи правового регулювання протидії кіберзлочинності неможливий без урахування помилок і досягнень, допущених при формуванні концепції протистояння в окремо взятих країнах. Подальший розвиток системи захисту кіберпростору України від кібератак залежить від рівня взаємодії зацікавлених сторін: держави, громадян, науково-технічних систем, приватних господарств і полягає у розробленні новітніх інформаційно-комунікаційних технологій, законодавчої та нормативної бази, системи навчання населення безпечному використанню кіберпростору. Нині в обігу нове поняття – «кібервійна», що вказує на глобально-піратське використання мережі Інтернет, технічних та інформаційних засобів будь-якою країною-агресором, що за мету має заподіяння шкоди економічній, політичній, технічній, військовій та інформаційній безпеці та суверенітету будь-якої держави. Оцінка нормативно-правових аспектів забезпечення інформаційної безпеки як складової національної безпеки України викликає застереження до рівня безпеки її національних інтересів в інформаційній сфері, та передбачає пріоритетні заходи у нормативно-правовому впорядкуванні правотворчого процесу у сфері протидії кіберзагрозам.