ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ САМОВІДНОВЛЮВАЛЬНИХ МЕРЕЖ

Анотація

Анотація. У статті розглянуто приклади самовідновлення працездатності мережі під час збоїв, описано етапи розвитку Self-Healing мереж, визначено основні принципи та технології, що відповідають концепції самовідновлення. Комп’ютерні мережі активно змінюються у масштабах та складності технологій. Проте, попри динамічний розвиток технологій концептуальний підхід у вирішенні проблем залишається сталим. Основна тенденція – разом з розвитком та автоматизацією мережі повинні з’являтися інструменти для її автоматичного відновлення, тобто самовідновлення (self-healing). В корні автоматизації лежить програмована складова – скрипти, мови програмування, технології, що дозволяють програмувати ті речі, які раніше не були програмованими. Для цього створюються протоколи, нові програми‑прошарки, що здатні впливати на сталі процеси, нові технології. Можливе також використання пропрієтарних механізмів від розробників обладнання. Комп’ютерні мережі стають програмованими з єдиними центром керування. Щоб підтримувати систему моніторингу в актуальному стані та мати практичний зиск, потрібно розуміти тенденції розвитку мереж. Self-Healing мережа здатна здійснювати розширений моніторинг і виконувати коригувальні задачі, які зазвичай потребують втручання людини. Це дає можливість зменшити витрати на ІТ-персонал і більш стратегічно розподіляти людські ресурси, скорочуючи кількість годин, витрачених на реактивну роботу, та зосереджуватися більше на проактивній діяльності. Хоча концепція самовідновлення почалася понад 10 років тому, її актуальність набирає обертів на фоні активного переходу до SDN‑мереж. Автоматизація моніторингу та підтримки працездатності мережі є невід’ємною складовою подальшого розвитку комп’ютерних мереж. Self-Healing мережа, що базується на різних інструментах програмування, позбавлена залежності від конкретного розробника обладнання та є більш універсальною.