AVOIDING PROSECUTION FOR CORRUPTION DUE TO LEGAL MISTAKES: DEBATABLE ASPECTS
DOI:
https://doi.org/10.32689/2522-4603.2022.3.3Keywords:
legislation, corruption, law-making, error of law, law enforcementAbstract
Some special aspects of the doctrinal elaboration of the definition of avoiding criminal prosecution for acts of corruption under conditions of legal error are reviewed in this article. Attention in the context of this study was focused on certain debatable features of legal practice, that relate to law-making practice and law enforcement practice, which ultimately lead to the avoidance of perpetrators of criminal prosecution for corruption. The doctrinal distinction between the concepts of avoidance and evasion of criminal liability, as well as the release and avoidance of criminal liability for acts of corruption under conditions of legal error was worked out in order to develop clarity of definitions in this area. The study established the intersectoral nature of avoiding criminal prosecution for corruption (considering branches of law), and therefore proposed further development of the relevant intersectoral legal institution (especially in the context of such areas of law as criminal and criminal procedure). Avoiding of criminal prosecution for corruption in case of a legal error at the current stage of the study should be understood as a set of legislative, law-making and law enforcement factors that make it impossible to prosecute persons guilty of criminal acts that are legally enshrined as corrupt. The development of law and legal regulations considering researched field requires the development of an intersectoral institution within criminal and criminal procedure branches of law that that should provide special legal regulations considering avoiding of criminal liability and take into account cases and provide regulations of legal errors as objective circumstance as such issues are not reflected in special legislation. Yet those mistakes that are outlined tend to affect legal practice at system level and make anticorruption subsystem inefficient. In general, the materials of this study are debatable in the development of relevant issues.
References
Горох О.П. Правові норми про «уникнення» кримінальної відповідальності. Дні науки Національного університету «Києво-Могилянська академія» на факультеті правничих наук, 2017 : матеріали науково-практичної конференції «Альтернативні вирішення правових конфліктів», 27 січня 2017 року. Редкол.: Азаров Д. С., Галаган В. І., Ханик-Посполітак Р. Ю. Нац. ун-т «Києво-Могилян. акад.», Ф-т правничих наук. Київ, 2017. С. 93–97.
Горох О. П. Звільнення від покарання та його відбування за кримінальним правом України. На правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінальновиконавче право. Інститут держави і права ім. В. М. Корецького Національної академії наук України, Київ, 2019. 697 с.
Гумін О., Якимова С. Соціальна зумовленість доцільності криміналізації незаконного збагачення в Україні. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Юрид. науки. 2019. Вип. 22. С. 185–190.
Кислий А.М. Аналіз законодавства пострадянських країн щодо використання результатів негласних розслідувань під час доказування у судовому провадженні. Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління: електронне наукове видання : збірник. 2020. № 3. Червень. Київ: Видавництво Ліра-К, 2020. С. 156–169.
Кравець В. Р. Веселов М. Ю., Компанієць Е. Ф. Удосконалення процесуально-правових засад реалізації інституту звільнення від кримінальної відповідальності. Актуальні проблеми удосконалення кримінального процесуального законодавства : матер. Всеукр. наук.-практ. конфер., присвяч. до 70-річчя д.ю.н., професора Ю. П. Аленіна (21 квітня 2017 р., м. Одеса). За ред. Г. О. Ульянової, І. В. Гловюк ; відп. за вип. І. В. Гловюк ; уклад. В. А. Завтур ; Нац. ун-т «Одес. юрид. акад.» Одеса : Юрид. л-ра, 2017. С. 63–66.
Куц В.М., Куц В.В. Звільнення від кримінальної відповідальності суб’єктів корупційних злочинів: кримінально-правова та кримінально-процесуальна характеристики. Юридичний науковий електронний журнал. 2016. № 4. С. 169–172.
Меркулова В.О. Звільнення від кримінальної відповідальності: особливості методології дослідження стимулюючого міждисциплінарного інституту. Південноукраїнський правничий часопис. 2019. № 3. С. 78–84.
Міфтахутдінов В. Кримінальна відповідальність за корупційні правопорушення. Юридична газета online. 2017. № 25. Режим доступу: https://yur-gazeta.com/publications/practice/kriminalne-pravota-proces/kriminalna-vidpovidalnist-za-korupciyni-pravoporushennya.html.
Нестеренко Ю. В. Поняття юридичної помилки та її правове значення : магістерська робота : 081 «Право». Національний університет «Чернігівська політехніка», кафедра кримінального права та правосуддя. Чернігів, 2020. 74 с.
Семенов В.В. Слідча помилка як ознака злочину у сфері службової діяльності. Реалізація державної антикорупційної політики в міжнародному вимірі: матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 7 груд. 2018 р.) : у 2 ч. Редкол.: В. В. Чернєй, С. Д. Гусарєв, С. С. Чернявський та ін. Київ : Нац. акад. внутр. справ, 2018. Ч. 2. С. 259–261.
Конституція України. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.
Кримінальний кодекс України. Відомості Верховної Ради України. 2001. № 25–26. Ст. 131.
Кримінальний процесуальний кодекс України. Відомості Верховної Ради України. 2013. № 9–10. № 11–12. № 13. Ст. 88.
Громадська організація «Україна проти свавілля чиновників»: веб-сайт. 2020. https://proisvol.info/category/news/nacionalne-antikorupciyne-buro-ukraini/.
