МЕМИ ТА МОВА ВОРОЖНЕЧІ: ДЕЯКІ АСПЕКТИ ЦИТУВАННЯ МАС-МЕДІА ДОПИСІВ ОФІЦІЙНИХ ОСІБ У СОЦМЕРЕЖАХ

Анотація

Термін «мем» найбільш відомий як позначення певного візуально-текстового переважно розважального контенту, зразок сучасного фольклору. Меми у цьому тлумаченні можуть і слугують елементом пропаганди, але не самостійною «зброєю». Втім найнебезпечніший їхній вплив – формування толерантності до зображуваного – ми завжди недооцінюємо. Наприклад, коли мова йде про поширення мови ворожнечі публічними особами. Недостатня уважність редакцій або цілеспрямована політика засобів масової інформації призводять не лише до ширшої ретрансляції нетолерантних висловів, але й до їх легітимізації. Мета статті – показати, як політики використовують соціальні мережі у власних інтересах і до яких наслідків може призводити їх діяльність. Методологія. У статті проаналізовано деякі приклади, коли впливові особи створювали меми з ознаками іншування або використовували їх для поширення мови ворожнечі. Публікації у соціальних мережах і мас-медіа надають широкий спектр інформації, яка дозволяє дізнаватися причинно-наслідкові зв’язки рішень і подій, підбивати підсумки та узагальнювати підхід до інтерпретації досліджуваних феноменів. Наукова новизна. Колишній президент США Дональд Трамп – яскравий приклад політика, який, маючи колосальну аудиторію у соціальних мережах, вдавався до маніпуляцій та викривлення інформації. Дослідники особливо звертають увагу на нетиповість популярності 45-го президента США та його вплив на електорат, але не порівнюють схожі моделі поведінки публічних осіб у соціальних мережах. Висновки. Аналіз діяльності Трампа та деяких інших політиків, зокрема українських, приводить до наступних висновків: мова ворожнечі існує попри те, помічаємо ми її чи ні. В Україні та інших країнах світу мова ворожнечі присутня у висловлюваннях політиків та громадських діячів, в публікаціях мас-медіа і, звісно, в мемах. Розуміючи та зважуючи потенційні ризики додаткового необережного поширення неперевіреної й упередженої інформації, редакції мас-медіа та професійні спілки зможуть розробити поради для журналістів, спираючись на журналістські стандарти й етику.