СИСТЕМОТВІРНІ КРИТЕРІЇ НАУКОВОГО ДИСКУРСУ СУЧАСНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ДОБИ

Анотація

Поточний стан лінгвістичних та гуманітарних наук демонструє зацікавленість науковців до всебічного вивчення репрезентації у мові та мовленні різнорівневих соціальних явищ, процесів соціальної та міжсуб’єктної взаємодії з урахуванням комплексу позамовних факторів. Дискурси виступають тими динамічними та гетерогенними одиницями взаємодії, через які актуалізуються смисли, які знаходять своє формальне вираження у мові. Дослідження наукового дискурсу становить інтерес для лінгвістів з огляду на потребу виокремлення критеріїв ідентифікації сучасного наукового дискурсу серед інших професійних дискурсів та окреслення меж його функціонування як системи. Метою статті є характеризація наукового дискурсу як інтерактивної одиниці наукової комунікації. Реалізація мети передбачає вирішення таких завдань: 1) встановлення позалінгвальних чинників, які слугують смислотворчим тлом для комунікативної одиниці «науковий дискурс», 2) виокремлення критеріїв, які визначають науковий дискурс як функціональну систему. Наукова новизна. У статті сучасний науковий дискурс розглядається як нелінійна одиниця наукової комунікації і досліджується через призму діяльнісного підходу, що уможливлює його параметризацію соціолінгвальними критеріями та вивчення його динамічних характеристик. Як висновок установлено, що системотвірними критеріями сучасного наукового дискурсу виступають: мета, цінності, комуніканти, середовище функціонування, канал комунікації, інформаційний ресурс, вербальний продукт, результат комунікації. За виокремленими критеріями сучасний науковий дискурс визначено як процес і діяльність суб’єктів інтелектуальної взаємодії у поточному історичному та соціокультурному відрізку часу, гностична складова яких полягає у виробництві та поширенні новаційного, екологічно незгубного знання задля об’єктивного пізнання та інтерпретації законів дійсного світу сучасної інформаційної доби. Сучасний науковий дискурс функціонує в мультиплесному середовищі, у якому комуніканти, канали комунікації, інформаційні ресурси формують горизонтальні еферентні системи посередництвом усних, письмових, змішаних, малоформатних та повноформатних вербальних жанрів наукової комунікації.