ФУНКЦІОНАЛЬНО-СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЮРИДИЧНОГО, ДІЛОВОГО ТА ПОЛІТИЧНОГО ДИСКУРСІВ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32689/maup.philol.2023.4.3

Ключові слова:

юридичний дискурс, політичний дискурс, англомовний політичний дискурс, стилістичні особливості, кібернеологізми, англійська ділова мова

Анотація

У сучасному світі юридична мова та юридичний дискурс викликають все більший інтерес у дослідників різних галузей науки. Це пов'язано з тим, що юридична мова є складною і багатогранною системою, яка виконує важливі функції в суспільстві. Юридична мова використовується в різних комунікативних ситуаціях, пов'язаних із застосуванням законів та юридичних документів. У таких ситуаціях юридична мова часто не може існувати в чистому вигляді, зберігаючи свою літературну, офіційну форму. Психолінгвісти, когнітивісти та лінгвокультурологи вивчають юридичну мову в різних аспектах. Вони досліджують, як юридична мова впливає на мислення та поведінку людей, як вона формується та розвивається, як вона відображає культурні цінності та норми. Мета статті – проаналізувати функціонально-стилістичні особливості юридичного та політичного дискурсів. Наукова новизна. Вперше доведено, що юридичний дискурс можна уявити як сферу, в центрі якої знаходяться тексти чинних законів, зокрема основних, таких як Конституція, кодекси та закони, прийняті на державному рівні. Ці тексти є основою юридичного дискурсу, вони встановлюють норми поведінки та регулюють суспільні відносини. Вони також є еталоном для виробництва законів та юридичних документів нижчого рівня, таких як регіональні, відомчі та приватні. Висновки. Автор приходить до висновків, що що юридичний дискурс має ядро, яке складається з закону та мови закону. Це ядро є основою юридичного дискурсу, оскільки воно визначає норми поведінки та регулює суспільні відносини. Ядро юридичного дискурсу поступово поширюється на периферійні області, пов'язані з різними соціальними сферами. У цих сферах закон стає об'єктом рефлексії, обговорення та інтерпретації. Це відбувається під впливом багатьох факторів, зокрема емоційних, когнітивних та культурних. У результаті юридичний підстиль взаємодіє з іншими функціональними стилями мови, що призводить до взаємного збагачення стилів та розвитку мови загалом. Англомовний політичний дискурс можна розглядати як спосіб, яким люди спілкуються та взаємодіють один з одним. Він дозволяє нам створювати і обмінюватися знаннями, формувати думки та позиції, а також впливати на інших людей. Англомовний політичний дискурс тісно пов’язаний з юридичним дисекурсом, який мало досліджений у вітчизняній філології.

Посилання

Бабич Д. О., Баранова С. В. Проблема вивчення юридичного дискурсу в сучасній лінгвістиці. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/14057852.pdf (дата звернення: 17.01.2024).

Данільчук А. Юридичний дискурс як різновид інституційного дискурсу. URL: https://library.vspu.net/jspui/bitstream/123456789/9223/1/ZBR_konfer%2025.11.2020.-216-219.pdf (дата звернення: 18.01.2024).

Данилова Ю. П. Стилістичні та лексичні одиниці англомовного політичного дискурсу. Ніжин. 2013.

Матвєєва С. А. Юридичний дискурс як семіотична конструкція професійного комунікативного простору. URL: http://zfs-journal.uzhnu.uz.ua/archive/14/part_1/56.pdf (дата звернення: 26.12.2023).

Руднєва І. С. Юридичний дискурс як модель інституційного дискурсу. Вісник ХНУ ім. В. Н. Каразіна. Іноземна філологія. Вип. 87. 2018. С. 85–91.

Тараненко О. Ю. Юридичний дискурс в англійській мові: практичне ділове мовлення та комунікація. Онлайн-лекція. Київ. 2023.

Фуко М. Дискурс і істина – цикл лекцій. 1983.

Фуко М. Археологія знання. Київ : Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2003. 326 с.

Karasik V. I. On the types of discourse. Linguistic personality: institutional and personal discourse: collection of articles. 2000. P. 5–20.

Popova L. E. Legal discourse as an object of interpretation: semantic and pragmatic aspects. 2005.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-10-18

Як цитувати

НАГОРНА, О. (2023). ФУНКЦІОНАЛЬНО-СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЮРИДИЧНОГО, ДІЛОВОГО ТА ПОЛІТИЧНОГО ДИСКУРСІВ. Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Філологія, (4 (9), 19-23. https://doi.org/10.32689/maup.philol.2023.4.3