ФУНКЦІОНАЛЬНО-СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЮРИДИЧНОГО, ДІЛОВОГО ТА ПОЛІТИЧНОГО ДИСКУРСІВ

Анотація

У сучасному світі юридична мова та юридичний дискурс викликають все більший інтерес у дослідників різних галузей науки. Це пов'язано з тим, що юридична мова є складною і багатогранною системою, яка виконує важливі функції в суспільстві. Юридична мова використовується в різних комунікативних ситуаціях, пов'язаних із застосуванням законів та юридичних документів. У таких ситуаціях юридична мова часто не може існувати в чистому вигляді, зберігаючи свою літературну, офіційну форму. Психолінгвісти, когнітивісти та лінгвокультурологи вивчають юридичну мову в різних аспектах. Вони досліджують, як юридична мова впливає на мислення та поведінку людей, як вона формується та розвивається, як вона відображає культурні цінності та норми. Мета статті – проаналізувати функціонально-стилістичні особливості юридичного та політичного дискурсів. Наукова новизна. Вперше доведено, що юридичний дискурс можна уявити як сферу, в центрі якої знаходяться тексти чинних законів, зокрема основних, таких як Конституція, кодекси та закони, прийняті на державному рівні. Ці тексти є основою юридичного дискурсу, вони встановлюють норми поведінки та регулюють суспільні відносини. Вони також є еталоном для виробництва законів та юридичних документів нижчого рівня, таких як регіональні, відомчі та приватні. Висновки. Автор приходить до висновків, що що юридичний дискурс має ядро, яке складається з закону та мови закону. Це ядро є основою юридичного дискурсу, оскільки воно визначає норми поведінки та регулює суспільні відносини. Ядро юридичного дискурсу поступово поширюється на периферійні області, пов'язані з різними соціальними сферами. У цих сферах закон стає об'єктом рефлексії, обговорення та інтерпретації. Це відбувається під впливом багатьох факторів, зокрема емоційних, когнітивних та культурних. У результаті юридичний підстиль взаємодіє з іншими функціональними стилями мови, що призводить до взаємного збагачення стилів та розвитку мови загалом. Англомовний політичний дискурс можна розглядати як спосіб, яким люди спілкуються та взаємодіють один з одним. Він дозволяє нам створювати і обмінюватися знаннями, формувати думки та позиції, а також впливати на інших людей. Англомовний політичний дискурс тісно пов’язаний з юридичним дисекурсом, який мало досліджений у вітчизняній філології.