ЛЕКСИКО-СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ КОМІЧНОГО У ЗБІРЦІ НАРИСІВ ДЖЕРЕМІ КЛАРКСОНА «ЯК Я ВЖЕ КАЗАВ... СВІТ ЗА КЛАРКСОНОМ»

Анотація

У статті здійснено спробу виявити лексико-стилістичні засоби вираження комічного у збірці нарисів відомого британського ведучого та журналіста Джеремі Кларксона «Як я вже казав... Світ за Кларксоном». Сміх – важлива, властива лише людям і певним приматам, підсвідома, еволюційна реакція на комічне. Більшість науковців погоджується, що комічне є категорією естетики, філософії, психології, літературознавства та лінгвістики, яка описує явища та об’єкти реальності через призму осміяння або жартівливого ставлення до них. Механізми творення комічного здавна перебували у фокусі уваги дослідників, і з часом це питання не втратило своєї актуальності. Досягнення комічного ефекту у вибраних нарисах Джеремі Кларксона здійснюється шляхом використання іронії, гіперболи, порівняння, градації, парцеляції та метафори, які розкривають емоційно-психологічний стан автора, виражають його критичне, подекуди, зневажливе ставлення до суспільно-політичних норм та стереотипів. Ключову роль серед перерахованих лексико-стилістичних засобів відіграє іронія. Вона стає потужним інструментом у майстерних руках автора, оскільки, завдяки своїй двоплановості, дозволяє йому маніпулювати змістом, створюючи контраст між буквальним значенням і тим, що насправді мається на увазі. Комічність ситуації створюється завдяки використанню автором логічно або семантично несполучуваних елементів, введенню одиниць низької передбачуваності, що призводить до когнітивного дисонансу і логічного збою читача, адже часто така несумісність є абсурдною, що у свою чергу викликає сміх або усмішку. Водночас результати дослідження показали, що автор вдається до використання складного комізму, який вимагає від читача наявність певного рівня фонових знань, необхідних для повноцінного розуміння та інтерпретації інформації, закладеної у тексті.