РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ: ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ ТА ОСОБЛИВОСТІ

Анотація

У статті досліджено особливості теоретичних підходів до реформування системи публічного управління в умовах сучасних викликів. Визначено наукові підходи до поняття «публічне управління» та окреслено своєрідні риси, що притаманні суб’єкту публічного управління, його елементи. У процесі розвитку публічного управління виділено етапи в межах державно-суспільних відносин. Розкрито поняття «система» та наукові підходи до розуміння «системи публічного управління». Це дало можливість сформувати авторське визначення цього поняття, що дозволило обґрунтувати сутність публічного управління через його цільову природу, впровадження механізму управління й врахування наявного ступеня впливу зі сторони об’єкта управління, що дозволяє зазначене поняття не зводити лише як виконавчо-розпорядча діяльність суб’єктів управління. Аргументовано, система публічного управління є системою відносин між суб’єктами (наділеними владними повноваженнями, що регламентовані законодавством) та об’єктом (відносини з приводу впорядкування на всіх рівнях управління суспільних справ), що направлені на цілісне гарантування суспільної стабільності та добробуту, задоволення потреб громадян; спільну єдність між суб’єктом та об’єктом. Досліджено сутність поняття «реформа системи публічного управління» у наукових працях та надано його авторське розуміння. Акцентовано увагу на необхідності реформування вітчизняного публічного управління, що обрала євроінтеграційний напрям розвитку та спричинена недостатньою спроможністю органів влади; кризових сучасних явищах в соціально-економічній сфері світового суспільного розвитку та зумовлена безпековими викликами, що вказує про неефективність здійснення намагань трансформувати систему публічного управління. Виокремлено теоретичні підходи до проблеми розвитку сучасної моделі публічного управління. Запропоновано закцентувати увагу на відповідних напрямах реформування системи публічного управління.