ІНСТИТУЦІОНАЛЬНИЙ КОНТЕКСТ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ МОДЕЛІ МОВНОЇ ПОЛІТИКИ
Анотація
Розглядається інституціональний контекст формування моделі мовної політики на різних етапах політичного розвитку Української держави. Увага
акцентується на формальних і неформальних інституціях, які на певному етапі розвитку держави мали різну сутність, характер та по-різному себе виявляли. Виходячи із зазначеного, формальні інституції — це державні політичні структури, які підпорядковуються владі, а неформальні є більш вільні і незалежні у своїй діяльності. На сучасному етапі розвитку вони мають символічне та семіотичне значення.
Посилання
Андрусів В. Інституційний інтерес: виникнення та стратегічне значення // Стратегічні пріоритети. № 1. 2006. С. 18–26.
Бебик В. Базові засади політології: історія, теорія, методологія, практика: монографія. 2-ге вид., стереотип. К.: МАУП. 2001. 384 с.
Бунецький Л. Аспекти інституціоналізму в сучасній політичній науці: аналіз феномену “політичний інститут” // Вісник Київського національного ун-ту ім. Т. Шевченка. Серія: Філософія. Політологія. Вип. 91–93. 2009. С. 60–64.
Головатий М. Діалог між владою і суспільством — важлива засада формування української державності // Політичний менеджмент. № 5. 2011. С. 20–24.
Діяк І. Українське відродження чи нова русифікація?: наукове видання. К.: Гранослов, 2000. 304 с.
Колодій А. Неоінституціоналізм та його пізнавальні можливості в політичних дослідженнях // Вісник Львівського ун-ту. Серія: Філософія–політологія. Львів.
Вип. 1. С. 129–139.
Король С. Європеїзація та неоінституціоналізм: науково-теоретичний аспект // Вісник Харківського національного ун-ту імені В. Н. Каразіна. Серія: Питання політології. Харків. 2015. Вип. 28. С. 37–41. 39
Лютко Н. Неформальні інститути в політиці / Н. В. Лютко // Нова парадигма: філософія, політологія, соціологія / Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова, ТО “Нова парадигма”. К.: Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова. 2013. Вип. 118. C. 135–143.
Нагорна Л. Політичний дискурс як об’єкт наукового аналізу // Наукові записки. К.: Ін-т політичних і етнонаціональних досліджень НАН України, 2005. Вип. 27. С. 125–137.
Нагорна Л. Політична мова і мовна політика: діапазон можливостей політичної лінгвістики. К.: Світогляд. 2005. 273 с.
Новакова О. Авторитарна і демократична моделі політичної модернізації // Політичний менеджмент. Спец. вип. 2006. С. 82–91.
Перегуда Є. Виконавча влада України: Політико-правові аспекти модернізації: монографія. К.: Логос. 2013. 408 с.
Смольніков Ю. Проблема відродження української мови та історичної пам’яті в Україні (др. пол. 80-х – поч. 90-х рр. ХХ ст.). Теоретичний аналіз: автореф. дис. ... канд. іст. наук: 07. 00. 01 / Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. Київ. 2005. 23 с.
Степанова Н., Андрієнко Ю. Політична участь у добу постмодерну: українська практика // Молодий вчений. № 5 (20). Ч. 4. травень 2015. С. 125–128.
Шайгородський Ю. Вивчення політичної поведінки в Україні [Текст] / Ю. Ж. Шайгородський // Політична наука в Україні 1991–2016: у 2 т. т. 2: Теоретико-методологічні засади і концептуальні підсумки вітчизняних досліджень / НАН України, Ін-т політ. і етнонац. досліджень ім. І. Ф. Кураса; редкол.: чл.-кор. НАН України О. Рафальський (голова), д-р політ. наук М. Кармазіна, д-р іст. наук О. Майборода; відп. ред. і упоряд. О. Майборода. К.: Парлам. вид-во. 2016. С. 221–235.
Шипунов Г. Концептуальні особливості визначення “лівих” та “правих” політичних партій в умовах постіндустріального суспільства // Грані. 2017. Т. 20. Вип. 1 (141). С. 67–73.
Almond G., Verba S. The civic cultura. Princeton (N. J.): University Press. 1963. 250 p.
