ПОЛІТИКА ЕТНІЧНОГО ЕКСТРЕМІЗМУ ЯК ПРОЯВ ПОЛІТИЧНОГО ТЕРОРИЗМУ

Анотація

Кінець ХХ – початок ХХІ ст. характеризується збільшенням проявів терористичної діяльності, етнічної нетерпимості та протистояння держав за основні сфери впливу. Поряд з соціально-економічним впливом держав та організацій, в окремих регіонах збільшується значення культурного, ідеологічного, релігійного й етнічного впливу на населення, що проживає на цих регіонах чи в державах. Такий плив досить часто нехтує державними та міжнародними законами, мораллю, уставленими звичаями, що веде до нівелювання основних громадянських свобод і руйнування демократичного устрою. Екстремізм, у всіх його проявах, стає все більш небезпечним соціальним явищем, корінням якого є застарілі суспільні відносини, демонстративний правовий нігілізм еліт, нехтування досягненнями цивілізації, гноблення широких мас населення, провокаційні дії спецслужб тощо. Етнічний екстремізм виражається в діях, спрямованих на повне знищення національних, етнічних, расових або релігійних груп всередині держави та їх перетворення в «єдиний народ», що, в свою чергу, є вираженим геноцидом. Етнічний екстремізм проявляється в міждержавних та міжнаціональних відносинах на регіональному та локальному рівнях, а також є ефективним засобом політичного маніпулювання на міждержавному і міжнаціональному рівнях. Одним з проявів штучного загострення екстремістських настроїв в середині держави по відношенню до громадян іншої держави чи національної групи є політичний тероризм. Прояви політичного тероризму в середині держави є способом підриву існуючої політичної системи та дискредитації державної влади. Для подолання протиріч всередині багатонаціональних держав урядами створюються умови для об’єднання на основі спільних політичних, релігійних, культурних, світоглядних чи інших цінностей. Проте, така національна політика об’єднання мультинаціональної держави в єдиний народ сама носить ознаки політичного тероризму по відношенню як до своїх громадян, так і до держав-сусідів.