ОСОБЛИВОСТІ ЕВРОПЕЙСЬКОГО УПРАВЛІННЯ У КОНТЕКСТІ БАГАТОРІВНЕВОГО ВРЯДУВАННЯ

Автор(и)

  • Микола ФАДЄЄВ

DOI:

https://doi.org/10.32689/2523-4625-2023-2(68)-20

Ключові слова:

євроінтеграція, публічне управління, багаторівневе врядування, інституції, Європейський Союз, модель управління, міжнародні відносини, органи влади

Анотація

Стаття присвячена складній та багатогранній структурі управління Європейського Союзу. З акцентом на мультирівневість цієї системи, автором досліджено, як різні рівні влади – місцевий, регіональний, національний та європейський – взаємодіють, доповнюючи один одного і, іноді, конфліктуючи. Аналізуючи специфіку європейського управління, автор звертає увагу на головні принципи, на яких базується система управління ЄС: принципи субсидіарності, пропорційності та взаємної лояльності. Ці принципи служать основою для забезпечення гармонії між різними рівнями влади і забезпечення ефективного прийняття рішень на різних етапах. Досліджено роль ключових європейських інституцій. Розглядаються їхні компетенції, відповідальності та взаємодія в контексті багаторівневої системи. Важливе місце займає аналіз викликів та проблем, які виникають у процесі їх взаємодії, зокрема питання координації, конфлікту компетенцій та необхідності постійного адаптування до мінливих обставин. Розглянуто ЄС у контексті регуляторної держави. Автор розкриває, як ЄС встановлює норми, контролює їх виконання та регулює різні аспекти життя держав-членів, від економіки до соціальних стандартів. Зазначено, що багаторівневе врядування в Європейському Союзі можна трактувати як політичну систему з інституційними взаємозв’язками на різних рівнях: Європейський (наднаціональний) – Європейська Комісія, Європейська Рада та Європейський Парламент – Суд ЄС, Рахункова палата та Європейський центральний банк Висновки статті наголошують про вплив особливостей європейського управління в контексті багаторівневого врядування на публічне управління в Україні, унікальності моделі управління ЄС, що базується на поєднанні національних інтересів держав-членів з об’єднавчими ідеалами Європейського Союзу. Стаття рекомендується для науковців, студентів, експертів у сфері європейських студій та всіх, хто цікавиться сучасними трендами в управлінні та міжнародними відносинами в Європі.

Посилання

Florina, B., Alpopi, C., & Burlacu, S. (2018). Territorial Development-Disparities between the Developed and the least Developed Areas of Romania. LUMEN Proceedings, 6(1), 146–155.

Rădulescu, C. V, Bodislav, D. A., & Burlacu, S. (2018). Demographic Explosion and it governance in public institutions. Managerial Challenges of the Contemporary Society. Proceedings, 11(1), 18.

Burlacu, S., Gutu, C., & Matei, F. O. (2018). Globalization – Pros and cons. Quality – Access to Success.

Bevir, M., Phillips, R. Genealogies of European governance. Comp Eur Polit 15, 685–704 (2017). https://doi.org/10.1057/s41295-016-0080-8

Jachtenfuchs, M. (2001) ‘The Governance Approach to European Integration’, Journal of Common Market Studies 39(2): 245–264.

Stoker, G. (1998) Governance as Theory: Five Propositions. International Social Science Journal, 50, 17–28. https://doi.org/10.1111/1468-2451.00106

Kohler-Koch, B. and Rittberger, B. (2006) The Governance Turn in EU Studies. Journal of Common Market Studies, 44, 27–49. http://dx.doi.org/10.1111/j.1468-5965.2006.00642.x

Hix, S. (1998). The Study of the European Union II: The “New Governance” Agenda and Its Rival. Journal of European Public Policy, 5, 38–65.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-11-06

Як цитувати

ФАДЄЄВ, М. (2023). ОСОБЛИВОСТІ ЕВРОПЕЙСЬКОГО УПРАВЛІННЯ У КОНТЕКСТІ БАГАТОРІВНЕВОГО ВРЯДУВАННЯ. Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Політичні науки та публічне управління, (2(68), 140-144. https://doi.org/10.32689/2523-4625-2023-2(68)-20