ТРАНСФОРМАЦІЯ ПОЛІТИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В ГІБРИДНИХ ДЕМОКРАТІЯХ КРІЗЬ ПРИЗМУ РЕКОНФІГУРАЦІЇ ВИМІРІВ ПІДЗВІТНОСТІ ВЛАДИ: УКРАЇНСЬКИЙ КЕЙС

Анотація

У статті досліджено трансформацію політичної відповідальності в умовах гібридних демократій крізь призму зміни конфігурації підзвітності влади. Обґрунтовано, що політична відповідальність і підзвітність є взаємопов’язаними, але не тотожними категоріями: підзвітність характеризує структуру контролю, пояснення та оцінювання політичної діяльності, тоді як політична відповідальність охоплює підстави й наслідки відповідальності суб’єктів за політично значущі дії, рішення, ролі та результати діяльності. Розкрито особливості вертикального, горизонтального, суспільного та діагонального вимірів підзвітності та показано, що в гібридних демократіях їх функціонування характеризується асиметрією, нерівномірною результативністю, селективністю контролю та розривом між формальною наявністю демократичних інститутів і їх реальною спроможністю забезпечувати політично значущі наслідки. Встановлено, що послаблення окремих каналів контролю не обов’язково означає повну втрату можливостей реалізації політичної відповідальності, оскільки інші виміри підзвітності можуть частково виконувати компенсаторну функцію. Особливу увагу приділено ролі громадянського суспільства, медіа та недержавних акторів у формуванні суспільної й діагональної підзвітності та їх взаємодії з формальними інституціями контролю. На прикладі України показано поєднання двох різних за походженням процесів – режимної та воєнної трансформацій. Обґрунтовано, що гібридний характер політичної системи зумовлює асиметрію каналів підзвітності, тоді як війна та правовий режим воєнного стану тимчасово обмежили електоральний компонент вертикальної підзвітності та підвищили значення горизонтальних, суспільних і діагональних форм контролю. Зроблено висновок, що трансформація політичної відповідальності в гібридних демократіях визначається передусім зміною реальної спроможності, взаємодії та результативності різних вимірів підзвітності, а не лише формальною наявністю демократичних інститутів.