PSYCHOLOGICAL FEATURES OF TIME PERCEPTION BY INDIVIDUALS IN MODERN CONDITIONS
DOI:
https://doi.org/10.32689/2663-0672-2025-1-18Keywords:
psychological time, temporality, perception, war, trauma, adaptation, social behavior, intercultural communicationAbstract
This article examines the problem of psychological time perception by individuals in the modern world, focusing on temporal orientation in the contexts of social governance, intercultural communication, crisis situations, and armed conflict. It outlines how time transforms from a passive backdrop of human existence into an active social factor influencing self-identity, social behavior, and the effectiveness of management processes. Particular attention is paid to the transformation of temporal perceptions under the influence of stress, uncertainty, and social changes. The study substantiates that subjective time perception serves as an important tool for understanding social dynamics, developing effective management strategies, and designing psychosocial support programs. The article emphasizes the necessity of considering temporal aspects in public policy, especially during crises. Through source analysis, the article explores the neuropsychological, cognitive, and sociocultural mechanisms of time perception. It demonstrates that subjective time perception is a powerful instrument for analyzing social dynamics, predicting behavioral responses, and formulating effective management strategies. The concept of a «balanced time perspective» is highlighted as being linked to psychological well-being and adaptive capabilities. Four distinct types of time perception that have emerged in Ukrainian society during wartime are identified and characterized: 1 - orientation toward the past, 2 - focus on the present, 3 - integration of war into the temporal worldview, and 4 - active construction of the future. The article proposes a novel perspective on the role of temporal factors in social processes as a key mechanism for adapting to prolonged crises and restoring social cohesion. It concludes that psychological time perception is not merely an indicator of individual traits but also a crucial tool for analyzing social dynamics and forecasting post-crisis scenarios.
References
Гуйван П. Д. Генезис світоглядного сприйняття часу: філософсько-юридичний аспект. Підприємництво, господарство і право. 2020. № 4. С. 391–396.
Гуйван П. Д. Соціальне значення часу для належної організації суспільних процесів у сучасному світі: особливості сприйняття. Соціологія права. 2021. Вип. 1. С. 11–15.
Лич О. М. Особливості життєдіяльності відповідно до сприйняття часу особистістю. Теоретичні і прикладні проблеми психології та соціальної роботи. 2021. № 3(1). С. 5–20.
Раєвська Я. М. Феномен тілесності у психологічному вимірі сучасності. Особистість у сучасному соціопсихологічному вимірі. Херсон: Олді+: монографія / за заг. ред. Г. А. Пріба, Є. М. Калюжної; колектив авторів. 2022. С. 74–85.
Салащенко Г. М. Визначення особливостей сприйняття часу з метою підвищення ефективності процесу міжкультурної комунікації. Правовий часопис Донбасу. 2020. № 4. С. 182–188.
Тетяна Триандофілова, Яна Раєвська. Когнітивно-поведінкова терапія у боротьбі з соціальною ізоляцією та її наслідками, викликаними пандемією. Наукові праці Міжрегіональної академії управління персоналом. Психологія. Випуск 4 (65), 2024. С. 46–47.
Цибульський А. А. Сприйняття часу та його взаємозв'язок з основними психічними процесами. Габітус. 2022. Вип. 43. С. 209–217.
Arceneaux K., Christensen J., Nielsen V. L. Can the social dimension of time contribute to explain the public evaluation of the speed of government? International Journal of Comparative Sociology, 2022. 63(56), 246–263. https://doi.org/10.1177/00207152221108641
Grondin Simon. Timing and time perception: A review of recent behavioral and neuroscience findings and theoretical directions. Tutorial Review. 2010. Volume 72, pages 561–582. https://doi.org/10.3758/APP.72.3.561
Kravtsova Y. V., Dubovitskaya T., Abdullin A. G. Psychological time and selfefficacy of the individual. Psychology. Psychophysiology, 2020. 13(3), pages 17–23. https://doi.org/10.14529/jpps200303
Maier M., Wittmann M., Laumer U., Schätzl K., Kohls N. The influence of social stress on time perception and psychophysiological reactivity. Frontiers in Psychology, 2017. 8, Article 1218. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2017.01218
Realo A., Dobewall H. Perceptions of values over time and why they matter. Frontiers in Psychology, 2021. 12, Article 732147. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2021.732147
Ružičková A., Jurkovičová L., Páleník J., Hutchison K. A., Chmelík J., Mitterová K., Juřík V. The effect of individual visual sensitivity on time perception. Scientific Reports, 2025. 12, Article 88778. https://doi.org/10.1038/s41598025887788
Witowska J., Zajenkowski M., Wittmann M. Integration of balanced time perspective and time perception: The role of executive control and neuroticism. Personality and Individual Differences, 2020. 163, 110061. https://doi.org/10.1016/j.paid.2020.110061
Wittmann M. The inner experience of time. Philosophical Transactions of the Royal Society B: Biological Sciences, 2009. 364(1525), 1955–1967. https://doi.org/10.1098/rstb.2009.0003
